Відділ досліджень демографічних процесів

Співробітники відділу:

СЛЮСАР Людмила Іванівна

провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Е-mail : levlv@ukr.net

Основні напрями досліджень:

Сімейна політика в Україні та зарубіжний досвід її формування;
Чинники народжуваності, новітні тенденції, динаміка та структурні характеристики народжуваності;
Демографічне старіння, його особливості та виклики в Україні;

Основні результати наукової діяльності:

досліджено концептуальні засади та напрями реалізації сімейної політики;
вивчено досвід провідних європейських країн щодо засад сімейної й пронаталістської політики та функціонування різних її інструментів;
вивчено результати реалізації окремих інструментів сімейної політики в Україні;
розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення і розвитку сімейної політики України;
розкрито механізми впливу низки загальних і специфічних чинників на народжуваність в Україні;
досліджено чинники зрушень у народжуваності, вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн та регіонів;
досліджено зв’язки соціально-економічного статусу та дітородної активності;
визначено потенційні можливості підвищення рівня народжуваності в Україні.
оцінено ступінь адаптації різних сфер суспільно-економічного життя в Україні до умов прогресуючого старіння населення;
визначено шляхи вдосконалення і розвитку політики щодо осіб похилого віку в Україні;
досліджено динаміку та диференціацію рівня постаріння в Україні за комплексом його індикаторів, дано оцінку місця країни у світовому рейтингу за різними показниками постаріння населення;
всебічно проаналізовано стан виконання Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення та дотримання Принципів ООН щодо осіб поважного віку в нашій країні;
здійснено наукову експертизу законодавчих актів, проєктів програм тощо, зокрема Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

Ключові наукові праці та публікації:

Аксьонова С. Крімер Б. Народжуваність та сімейна політика у країнах Європи у період пандемії COVID-19 / Демографія та соціальна економіка. – 2024. – № 3. – С. 38-58 https://doi.org/10.15407/dse2024.03.038
Населення України. Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності / Колективна монографія (за ред. І. Курило). – Київ: Наукова думка, 2023. –168 с.
Крімер Б.О. Сімейна політика в повоєнних умовах: висновки для України / Демографія та соціальна економіка. 2023. №4 (54) –
https://doi.org/10.15407/dse2023.04.0.
Крімер Б.О. Соціальні послуги з догляду за дитиною як складова сімейної політики у великому місті. – Демографія та соціальна економіка, 2022, № 2 (48) – С. 78–94.
https://doi.org/10.15407/dse2022.02.078
Крімер Б. О. Особливості сімейної політики у великих містах в умовах демографічного переходу. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 1. С. 19-37. Transition]. Demography and Social Economy, 1 (43), 19-37.
https://doi.org/10.15407/dse2021.01.019
Крімер Б. О. Політика сприяння одиноким батькам: сучасний стан та перспективи розвитку / Демографія та соц. економіка. – 2019. – № 2. – С. 39-51
https://doi.org/10.15407/dse2019.02.039
Населення України. Демографічний вимір якості життя: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна – Київ; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, 2019. — 396 с. (у складі авторського колективу)
Крімер Б. О. Трансформація народжуваності в Україні на ранніх етапах демографічного переходу // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 2. – С. 67-81. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2018_2_7
Fertility and parenthood in the socio-demographic dimension (co-author, Chapter 4.). / edited by I. Kurilo. – LAP LAMBERT Academic Publishing, 2017. – 117 p.
Курило І. О. Аксьонова С.Ю., Крімер Б.О. Народжуваність та материнство в Україні: регіональний аспект / Демографія та соціальна економіка. – 2016. – № 1. – С. 65-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_1_8
Крімер Б. О. Фінансові інструменти сімейної політики України в контексті вдосконалення системи сприяння сім’ям з / Економіка України. – 2016. – № 9. – С. 82-93. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_9_8
Fertility and Family Policies in Central and Eastern Europe after 1990. Barnet Papers in Social Research. – Working Paper 15-01. – 2015 (co-author).
https://www.spi.ox.ac.uk/files/150306barnettpaper15-01pdf
Крімер Б. О. Вплив на народжуваність воєнних конфліктів останніх десятиліть у країнах Європи / Демографія та соціальна економіка. – 2015. – № 1. – С. 126-136. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_1_13
Situation of older women in Ukraine, Analytical report. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Ukrainian Center of Social Reforms, UNFPA. – 2014. – 214 р.(co-author)
https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/Situation%20of%20older%20women%20in%20Ukraine%20%28EN%29.pdf
Крімер Б. Населення України: Імперативи демографічного старіння (у складі авторського колективу). — K.:. АДЕФ:Україна, 2014. — p 171 – 269.
https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/-України_Імперативи%20демографічного%20старіння-UKR.pdf

Курило Ірина Олексіївна

Завідувачка відділу, докторка економічних наук, професорка

Е-mail : levlv@ukr.net

Основні напрями досліджень:

Комплексне дослідження демографічного старіння та активного довголіття. Вивчення демографічних та соціально-економічних наслідків старіння населення.
Аналіз коротко-і довгострокових трендів календарної та когортної народжуваності, у тому числі за черговістю народжень. Дослідження факторів дітородної поведінки та народжуваності в умовах соціально-економічних трансформацій та невизначеності.
Дослідження тенденцій смертності й тривалості населення, зрушень у структурі смертності за причинами смерті й, зокрема, динаміки смертності від основних неінфекційних захворювань.
Вивчення трансформацій соціально-економічної структури населення та їх демографічних наслідків. Специфіка соціально-демографічної диференціації народжуваності й смертності.
Методологічні питання дослідження демографічної поведінки, зокрема, дітородних орієнтацій та планів, а також самооцінки становища та самопочуття осіб поважного віку.
Формування соціально-демографічної політики: концептуальних засад, принципів та пріоритетних напрямів. Політика адаптації суспільства до умов демографічного старіння.

Основні результати наукової діяльності:

Здійснено аналіз динаміки та диференціації рівня постаріння в Україні й інших країнах за комплексом індикаторів; оцінено стан виконання Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення; розкрито особливості соціального самопочуття в Україні й деяких інших країнах; визначено специфіку становища та потреб осіб поважного віку в нашій країні в умовах COVID та російсько-української війни, а також напрями залучення літніх осіб у життя суспільства (зокрема, через волонтерство);
На основі розвитку методології соціально-демографічних обстежень з питань демографічної поведінки виявлено особливості дітородної поведінки різних соціально-демографічних груп населення, встановлено чинники зрушень у народжуваності та вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн (Україна, Узбекистан, Чеська Республіка та ін.) та поточної економічної й соціально-політичної ситуації;
Досліджено довготривалі тенденції динаміки смертності й тривалості життя та їх особливості в Україні напередодні повномасштабного російського вторгнення; встановлено внесок основних неінфекційних захворювань у загальний «тягар хвороб» та втрати щодо тривалості життя, спричинені смертністю від цих захворювань в Україні (й її окремих регіонах) та в ЄС;
Розроблено теоретико-методологічні засади й структурно-логічну схему комплексного дослідження трансформацій соціально-економічної структури населення та їх демографічних наслідків; визначено наявні та потенційні демографічні наслідки соціоструктурних зрушень в Україні.
Докторка економічних наук, професорка Курило І.О. виступила одним із провідних авторів «Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року»; Національним консультантом з моніторингу й оцінки прогресу реалізації Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення в Україні (за 2007-2011та 2012-2017 рр.) та Консультантом уряду з питань моніторингу й оцінки прогресу в виконанні завдань Програми дій Міжнародної конференції з народонаселення й розвитку, включаючи порядок денний для забезпечення Сталого розвитку до 2030 р.; консультантом з розробки навчальних курсів соціально демографічного спрямування (як-от: з використання демографічних даних на місцевому рівні; якості статистико-демографічних даних тощо); була експертом (та керівником групи експертів): з аналізу даних Мультиіндикаторного кластерного обстеження в Україні, з оцінки економічних наслідків гендерно зумовленого насильства в Україні, з медико-демографічних питань у рамках моніторингу «Цілі сталого розвитку: Україна» (цілі, пов’язані з дітьми); членом Робочої групи з розробки «Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року» та ін.

Ключові наукові праці та публікації:

Курило І. (2024) Демографічні аспекти вимушеної міграції українців до Чеської Республіки після російського повномасштабного вторгнення. Демографія та соціальна економіка, 2024, №3 (57):24-37. DOI:10.15407/dse2024.03.024
Гладун О., Курило І., Шушпанов Д., Аксьонова С., Позняк О. (2024) Концептуальні засади дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства. Демографія та соціальна економіка, 2024, №4 (58):45-64. DOI:10.15407/dse2024.04.045
Kurylo, I. (2023) Elderly in Ukraine during the war: situation, needs, examples of resilience. Ukrainian socìum, 2023, 4(87): 9-20. DOI:10.15407/socium20234.04
Курило І. (наук. редактор та у складі авт.кол.) (2023) Населення України. Нариси про демографічний стан України у перше тридцятиріччя незалежності / Кол.  монографія: ІДСД ім. М.В. Птухи НАНУ, 2023. НВП «Вид-во “Наукова думка”. ISBN 978-966-00-1899-0
Kurylo, I, Kadatskaya, N., Kucera, T. et. al. (2023) Factors of fertility growth in the Republic of Uzbekistan after 2017. Report on the results of sample survey. United Nations Population Fund (UNFPA), Tashkent.2023. ISBN: 978-9943-9574-3-5
Курило І., Аксьонова С. (2023) Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. Демографія та соціальна економіка, 2023, №2 (52):21-39. DOI:10.15407/dse2023.02.021
Kurylo, I., Aksyonova S. (2023) Generative strategies in times of shocks: Ukraine’s experience. Conference paper in: “Economic growth in the conditions of globalization. Scientific session “Migration and demographic change: challenges and public policies”: conference proceedings: International Scientific-Practical Conference, XVII-th edition, Оctober 12-13, 2023, Chisinau: INCE, 2023, vol. III. рp.90-98. ISBN 978-9975-167-22-2
Kurylo, I. (2022). Tendencies of mortality and life expectancy in Ukraine before the Russian full scale military invasion. Economy and Sociology, 2022, №1:58-71. DOI: 10.36004/nier.es.2022.-06
Kурило І. (2021) Емансипаційні цінності та дітородна поведінка в контексті демографічної модернізації (на матеріалах останньої хвилі Світового дослідження цінностей (2017—2020)). Демографія та соціальна економіка, 2021, №2 (44):37-55. DOI: 10.15407/dse2021.02.037
Курило І. (2018) Народження других та третіх дітей в Україні: реальні та умовні покоління жінок. Демографія та соціальна економіка, 2018, №2 (33):38-52. DOI: 10.15407/dse2018.02.038
Co-authorship in the paper Frejka, T. and Gietel-Basten, S. et.al. (2016) Fertility and Family Policies in Central and Eastern Europe after 1990. Comparative Population Studies. 41, 1 (Jun. 2016):3-56. DOI:10.12765/CPoS-2016-03
Курило І. (2006) Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації (Монографія). – К.: ДУ „Інститут економіки та прогнозування” НАН України, 2006.- 472 с. ISBN 966-96637-2-5

КРІМЕР Борис Олександрович

Провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

levlv@ukr.net : levlv@ukr.net

Основні напрями досліджень:

Сімейна політика в Україні та зарубіжний досвід її формування;
Чинники народжуваності, новітні тенденції, динаміка та структурні характеристики народжуваності;
Демографічне старіння, його особливості та виклики в Україні;

Основні результати наукової діяльності:

досліджено концептуальні засади та напрями реалізації сімейної політики;
вивчено досвід провідних європейських країн щодо засад сімейної й пронаталістської політики та функціонування різних її інструментів;
вивчено результати реалізації окремих інструментів сімейної політики в Україні;
розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення і розвитку сімейної політики України;
розкрито механізми впливу низки загальних і специфічних чинників на народжуваність в Україні;
досліджено чинники зрушень у народжуваності, вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн та регіонів;
досліджено зв’язки соціально-економічного статусу та дітородної активності;
визначено потенційні можливості підвищення рівня народжуваності в Україні.
оцінено ступінь адаптації різних сфер суспільно-економічного життя в Україні до умов прогресуючого старіння населення;
визначено шляхи вдосконалення і розвитку політики щодо осіб похилого віку в Україні;
досліджено динаміку та диференціацію рівня постаріння в Україні за комплексом його індикаторів, дано оцінку місця країни у світовому рейтингу за різними показниками постаріння населення;
всебічно проаналізовано стан виконання Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення та дотримання Принципів ООН щодо осіб поважного віку в нашій країні;
здійснено наукову експертизу законодавчих актів, проєктів програм тощо, зокрема Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

Ключові наукові праці та публікації:

Аксьонова С. Крімер Б. Народжуваність та сімейна політика у країнах Європи у період пандемії COVID-19 / Демографія та соціальна економіка. – 2024. – № 3. – С. 38-58 https://doi.org/10.15407/dse2024.03.038
Населення України. Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності / Колективна монографія (за ред. І. Курило). – Київ: Наукова думка, 2023. –168 с.
Крімер Б.О. Сімейна політика в повоєнних умовах: висновки для України / Демографія та соціальна економіка. 2023. №4 (54) –
https://doi.org/10.15407/dse2023.04.0.
Крімер Б.О. Соціальні послуги з догляду за дитиною як складова сімейної політики у великому місті. – Демографія та соціальна економіка, 2022, № 2 (48) – С. 78–94.
https://doi.org/10.15407/dse2022.02.078
Крімер Б. О. Особливості сімейної політики у великих містах в умовах демографічного переходу. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 1. С. 19-37. Transition]. Demography and Social Economy, 1 (43), 19-37.
https://doi.org/10.15407/dse2021.01.019
Крімер Б. О. Політика сприяння одиноким батькам: сучасний стан та перспективи розвитку / Демографія та соц. економіка. – 2019. – № 2. – С. 39-51
https://doi.org/10.15407/dse2019.02.039
Населення України. Демографічний вимір якості життя: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна – Київ; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, 2019. — 396 с. (у складі авторського колективу)
Крімер Б. О. Трансформація народжуваності в Україні на ранніх етапах демографічного переходу // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 2. – С. 67-81. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2018_2_7
Fertility and parenthood in the socio-demographic dimension (co-author, Chapter 4.). / edited by I. Kurilo. – LAP LAMBERT Academic Publishing, 2017. – 117 p.
Курило І. О. Аксьонова С.Ю., Крімер Б.О. Народжуваність та материнство в Україні: регіональний аспект / Демографія та соціальна економіка. – 2016. – № 1. – С. 65-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_1_8
Крімер Б. О. Фінансові інструменти сімейної політики України в контексті вдосконалення системи сприяння сім’ям з / Економіка України. – 2016. – № 9. – С. 82-93. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_9_8
Fertility and Family Policies in Central and Eastern Europe after 1990. Barnet Papers in Social Research. – Working Paper 15-01. – 2015 (co-author).
https://www.spi.ox.ac.uk/files/150306barnettpaper15-01pdf
Крімер Б. О. Вплив на народжуваність воєнних конфліктів останніх десятиліть у країнах Європи / Демографія та соціальна економіка. – 2015. – № 1. – С. 126-136. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_1_13
Situation of older women in Ukraine, Analytical report. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Ukrainian Center of Social Reforms, UNFPA. – 2014. – 214 р.(co-author)
https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/Situation%20of%20older%20women%20in%20Ukraine%20%28EN%29.pdf
Крімер Б. Населення України: Імперативи демографічного старіння (у складі авторського колективу). — K.:. АДЕФ:Україна, 2014. — p 171 – 269.
https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/-України_Імперативи%20демографічного%20старіння-UKR.pdf

Гаращенко Тетяна Миколаївна

Головний економіст

Е-mail : g.totoshka@gmail.com

ORCID

Основні напрями досліджень:

репродуктивне здоров’я населення та його вплив на рівень народжуваності;
репродуктивні втрати внаслідок мертвонароджень, абортів та їх медико-демографічні наслідки
вплив соціально-економічної політики на репродуктивне здоров’я

Основні результати наукової діяльності:

Проаналізовано вплив віку жінки на рівень репродуктивних втрат, включаючи мертвонароджуваність та ускладнення вагітності.
Визначено соціально-економічні чинники мертвонароджуваності та їх зв’язок із доступом до медичних послуг і соціальним статусом жінок
Визначено зв’язок між соціально-економічними умовами та репродуктивними втратами.
Розроблено рекомендації для покращення для вдосконалення соціально-демографічної політики України.

Ключові наукові праці та публікації:

Гаращенко Т. М. Аборти та планування сім’ї в Україні/Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичній конференції «Принципи формування зовнішньої політики держави: економічні та інституціональні аспекти» (Ужгород, 14-15 травня 2021 року)/За ред. ММ. Палінчак, В.П. Приходько та ін.,2021, С.67
Гаращенко Т. М. Допоміжні репродуктивних технологій на народжуваність в Україні/Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки», 2021 р.
Курило І. О. , Гаращенко Т. М. Особливості демографічної структури Львова як метрополісного центру західного регіону України / І. О. Курило, Т. М. Гаращенко // Демографія та соціальна економіка. – 2021. – № 1. – С. 3-18. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2021_1_3
Гаращенко Т. М. Статистичне оцінювання штучного переривання небажаної вагітності в Україні – Вісник Київського національного університету ім.. Т. Шевченка. Серія економіка №134, 2013. – C. 5 – 9. https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=VKNU_Ekon_2013_134_3
Гаращенко Т. М. Репродуктивні втрати внаслідок мертвонароджень в Україні за останнє 20-річчя:: демографічний аспект // Журнал «Демографія та соціальна економіка», № 2(16), 2011, с. 156-165. https://dse.org.ua/arhcive/16/15.pdf

Аксьонова Світлана Юріївна

Провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Е-mail : g.totoshka@gmail.com

Основні напрями досліджень:

народжуваність, її структурні характеристики та динаміка, регіональні особливості, чинники змін тенденцій народжуваності, тенденції генеративної активності,
дітородні орієнтації, установки, плани, репродуктивна поведінка,
материнство/батьківство, проблеми сімей з дітьми,
проблеми репродуктивного здоров’я у демографічному контексті,
пронаталістська та сімейна політика,
проблеми розвитку ринку соціальних послуг з дошкільного виховання

Основні результати наукової діяльності:

виявлено особливості дітородних орієнтацій та репродуктивної поведінки різних соціально-демографічних груп населення, з’ясовано фактори змін народжуваності в Україні,
досліджено характер взаємозв’язку середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності в Україні в останнє півстоліття і особливості взаємозв’язку між показниками в розвинених європейських країнах,
з’ясовано особливості відкладання і подальшого надолуження народжень у реальних когортах жінок в Україні диференційовано за черговістю народження та здійснено оцінку надолуження відкладених народжень у реальних когортах жінок за допомогою накопичених вікових коефіцієнтів народжуваності,
з’ясовано специфіку зв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників дітонародження, їх співвідношення та роль у детермінації демографічного процесу на макро- й на мікрорівні в періоди невизначеності,
досліджено особливості підліткового материнства у демографічному контексті та наслідки раннього дітонародження,
досліджено особливості дітородних установок і орієнтацій в Україні, характеристики репродуктивної поведінки,
досліджено характеристики народжуваності та заходів сімейної політики з протидії негативному впливу Covid-19 на становище сімей і прийняття репродуктивних рішень в країнах Європи під час пандемії

Ключові наукові праці та публікації:

Аксьонова С. Крімер Б. Народжуваність та сімейна політика у країнах Європи у період пандемії COVID-19 / Демографія та соціальна економіка. – 2024. – № 3. – С. 38-58 https://doi.org/10.15407/dse2024.03.038
Гладун О., Курило І., Шушпанов Д., Аксьонова С., Позняк О. (2024) Концептуальні засади дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства. Демографія та соціальна економіка, 2024, №4 (58):45-64. DOI:10.15407/dse2024.04.045
Населення України. Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності / Колективна монографія. – Київ: Наукова думка, 2023. –168 с. (у складі авторів).
Аксьонова С., Шевчук П. Характеристики демографічної резильєнтності населення України у період пандемії Covid-19. Демографія та соціальна економіка. 2024. № 2 (56). С. 3–24. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.003
Аксьонова С., Курило І. Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. Демографія та соціальна економіка. – 2023. № 2 (52). – С. 21–39. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.021
Компенсаційний приріст народжуваності в Україні: очікування, чинники, перепони. Демографія та соціальна економіка. 2022, № 4 (50) – С. 3–22. https://doi.org/10.15407/dse2022.04.003
Aksyonova S, Kurylo I. Generative strategies in times of shocks: Ukraine’s experience. Economic growth in the conditions of globalization. 17th edition, October 12–13 , 2023
Aksyonova S, Kurylo I. Impact of russian full-scale military invasion on vulnerable socio-demographic groups in Ukraine: problems, consequences and solutions. Economic growth in the conditions of globalization. 16th edition. October 12–13, 2022. Volume III. Scientific session „Demographic processes and socioeconomic sustainability” – Chisinau – 2022
Co-authorship in the paper Frejka, T. and Gietel-Basten, S. et.al. (2016) Fertility and Family Policies in Central and Eastern Europe after 1990. Comparative Population Studies. 41, 1 (Jun. 2016):3-56. DOI:10.12765/CPoS-2016-03
Посібник з працевлаштування жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства – Київ: ЮНФПА в Україні, 2022 (у складі авторів)
Аксьонова С.Ю., Слюсар Л.І. Особливості народжуваності та шлюбності у столицях Східноєвропейських країн//Демографія та соціальна економіка – 2020 р., – №3(41) – С. 37–58. https://doi.org/10.15407/dse2020.03.037
Підліткове материнство: демографічний аспект проблеми. – К.: ІДСД НАНУ, 2016. – 184 С.

ДУМАНСЬКА Віта Петрівна

Старший науковий співробітник, к.е.н.

Е-mail : g.totoshka@gmail.com

ЧЕРЕПАНСЬКИЙ Михайло Федорович

Головний економіст

Основні напрями досліджень:

Новітні тенденції генеративної активності, народжуваність, її динаміка та структурні характеристик;
Чинники народжуваності та розробка гіпотез щодо подальших змін народжуваності для побудови демографічних проекцій та прогнозів:
Ринок соціальних послуг з дошкільного виховання, зокрема система дошкільної освіти;
Новітні тенденції розвитку інститутів шлюбу і сім’ї, її чинники та демографічні наслідки;
Проблеми і ризики життєдіяльності української сім’ї у контексті суспільно-трансформаційних процесів;
Сімейна та пронаталістська політика в Україні та зарубіжний досвід її формування;
Демографічне старіння, його особливості та виклики в Україні;
Гендерні проблеми сучасного суспільства і особливості їх прояву в Україні.

Основні результати досліджень:

Новітні тенденції генеративної активності, народжуваність, її динаміка та структурні характеристик:

обґрунтовано сутність і роль генеративної активності у системі відносин щодо відтворення населення;
визначено регіональні особливості рівня та структурних характеристик народжуваності;
виявлено новітні риси дітородної поведінки окремих соціально-демографічних груп населення;
розкрито закономірності змін моделі народжуваності в Україні та у країнах Європи в історичній ретроспективі;
встановлено специфіку взаємозв’язків народжуваності з іншими демографічними процесами та особливості її впливу на відтворення населення у цілому.

Чинники народжуваності та розробка гіпотез щодо подальших змін народжуваності для побудови прогнозу:

досліджено чинники зрушень у народжуваності, вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн та регіонів;
розкрито механізми впливу низки загальних і специфічних чинників на генеративну активність в Україні;
обґрунтовано специфіку взаємозв’язків економічної й дітородної діяльності, насамперед жінок;
досліджено зв’язки соціально-економічного статусу та дітородної активності;
здійснено аналіз зв’язків народжуваності із перебігом шлюбно-сімейних процесів;
визначено потенційні можливості підвищення рівня народжуваності в Україні.

Ринок соціальних послуг з дошкільного виховання, зокрема система дошкільної освіти:

всебічно вивчено систему соціальних послуг по догляду за дітьми, їх вихованню та навчанню;
запропоновано напрями покращення умов генеративної діяльності у системі дошкільної освіти.

Характеристики шлюбно-сімейної сфери відтворення населення:

досліджено шлюбну та сімейну структуру населення та його окремих вікових груп за матеріалами переписів населення й репрезентативних вибіркових соціально-демографічних обстежень;
визначено особливості сучасної моделі шлюбності населення України: вікові характеристики, тенденції розвитку, регіональні особливості;
всебічно проаналізовано розлучуваність населення: сучасний стан, динаміку, регіональні особливості;
досліджено основні процеси формування сімейної структури населення.

Новітні тенденції розвитку інститутів шлюбу і сім’ї, її чинники та демографічні наслідки:

розроблено теоретичні та методичні засади дослідження інститутів шлюбу і сім’ї в сучасній Україні;
розкрито закономірності змін моделей шлюбу і сім’ї в Україні в історичній ретроспективі;
досліджено трансформації інституту сім’ї та його функцій на різних етапах розвитку українського суспільства;
досліджено поширення нових форм шлюбу та мотивацій щодо вибору форм шлюбу населенням різного віку.

Проблеми і ризики життєдіяльності української сім’ї у контексті суспільно-трансформаційних процесів:

визначено соціально-демографічні ризики розвитку української сім’ї, їх чинники та наслідки у різні періоди розвитку українського суспільства;
встановлено чинники поширення соціального сирітства в сучасній Україні, масштаби цієї проблеми, її економічні та демографічні наслідки;
запропоновано напрями мінімізації ризиків розвитку української сім’ї засобами соціально-демографічної політики.

Сімейна та пронаталістська політика в Україні та зарубіжний досвід її формування:

досліджено концептуальні засади та напрями реалізації сімейної політики;
вивчено досвід провідних європейських країн щодо засад сімейної й пронаталістської політики та функціонування різних її інструментів;
розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення і розвитку сімейної політики України.

Демографічне старіння та його особливості в Україні:

досліджено динаміку та диференціацію рівня постаріння в Україні за комплексом його індикаторів, дано оцінку місця країни у світовому рейтингу за різними показниками постаріння населення;
визначено регіональні особливості старіння населення;
всебічно проаналізовано стан виконання Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення та дотримання Принципів ООН щодо осіб поважного віку в нашій країні;
визначено гендерні особливості шлюбної та сімейної структури літнього населення;
оцінено ступінь адаптації різних сфер суспільно-економічного життя в Україні до умов прогресуючого старіння населення;
визначено шляхи вдосконалення і розвитку політики щодо осіб похилого віку в Україні.

Гендерні проблеми сучасного суспільства і особливості їх прояву в Україні:

визначено особливості соціального становища жінок в Україні в контексті вимог Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
проаналізовано сучасний стан гендерної статистики та розроблено деякі рекомендації щодо її вдосконалення.

НДР «Демо-соціальні наслідки COVID-19» (01.01.2022 р. – 30.06.2024 р.)

Отримано такі вагомі наукові результати:

з’ясовано можливості відновлення рівня народжуваності унаслідок дії компенсаційного механізму принаймні до рівня періоду до COVID-19: на певне підвищення народжуваності у повоєнний час можна сподіватися лише за умови комплексної сімейної і пронаталістської політики, але ймовірність, що кількість народжень перевищуватиме ту, яка була на хвилі підйому народжуваності, залишається дуже низькою;
виявлено та проаналізовано генеративні стратегії в умовах війни в Україні; встановлено підвищення рівня відповідальності жінок за життя, здоров’я, виховання і безпеку дітей, поширення феномену «інтенсивного материнства». Доведено, що найбільш загрозливою для демографічного розвитку є стратегія відмови від народження дитини, поширення якої поглиблюватиме демографічну кризу в Україні;
з’ясовано характеристики народжуваності, шлюбності й розлучуваності населення України у період епідемії COVID-19 та повномасштабної війни;
доведено, що у період війни інститут сім’ї відіграє важливу роль для забезпечення здатності соціуму до збереження людського потенціалу; сім’я як базовий інститут суспільства має природну властивість до самоорганізації та адаптації; сімейна солідарність, взаємодопомога, турбота, обмін діяльністю та матеріальними ресурсами між членами сім’ї сприяє продовженню життєдіяльності населення у екстремальних умовах війни;
визначено найбільш негативні наслідки повномасштабного вторгнення РФ у царині шлюбно-сімейної відносин; серед них: втрата частини шлюбного потенціалу країни; деформація сімейної та шлюбної структури населення (збільшення кількості овдовілих, однобатьківських сімей, дітей-сиріт, дітей, які виховуються у сім’ї родичів без батьків, самотніх людей найстаршого віку); ослаблення шлюбних зв’язків;
доведено, що відновлення країни, протидія негативним тенденціям розвитку демографічних подій, потребує розвитку комплексного підходу у формуванні сімейної політики, в якій охоплювалися б якомога більше аспектів життєдіяльності сім’ї. Комплексність сімейної політики має проявлятися насамперед у створенні можливостей поєднання батьківства з професійною діяльністю, розвитку сфери дошкільної освіти з дружнім до сімей з дітьми середовищем на підприємствах, інструментами матеріальної підтримки і підвищення рівня добробуту сімей через зростання оплати праці, з просуванням практичної гендерної рівності та подоланням «подвійного навантаження» для працюючих матерів;
виявлено, що повномасштабне вторгнення значно погіршило становище сімей з дітьми, перевершило вплив епідемії COVID-19 та зруйнувало попередні позитивні тенденції. Відсутність одного з батьків, збільшення кількості дітей у сім’ї, похилий вік загострюють ризики бідності у домогосподарствах з дітьми.

Участь співробітників відділу у відомчій НДР 2019–2021 рр. НДР «Демографія метрополісів в Україні» (01.07.2019 р. – 31.12.2021 р.)

Отримано такі вагомі наукові результати:

Визначено теоретичні й науково-методичні положення щодо міжпоселенської диференціації демографічних процесів, зокрема специфіки демографічного розвитку метрополісів в контексті теорії Другого демографічного переходу.
Встановлено, що урбанізація, завдяки прискоренню суспільного розвитку, спроможна впливати на репродуктивні установки молоді, а репродуктивні тенденції, які зароджуються в умовах великих міст, розповсюджуються повсюдно в країні.
Виявлено гносеологічне значення дослідження метрополісів для з’ясування загальнонаціональних перспектив народжуваності, особливостей її динаміки, встановлення чинників впливу на дітородну активність;
обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження демографічних структур в метрополісах України: структурний функціоналізм (для обґрунтування ролі та вивчення функцій демографічних структур); концепція активного довголіття (для поглибленого дослідження демографічного старіння, оцінки якісних аспектів цього процесу та політики у відповідь на його виклики), концепція проспективного віку (для порівняльного аналізу «порогів» старості для різних територіальних сукупностей населення (в т.ч. метрополісів) та досягнутого рівня постаріння), прикладний гендерний аналіз (для виявлення й оцінки наявних асиметрій за ознакою статі);
Розвинуто уявлення про специфіку функціонування сімейної політики в умовах Другого демографічного переходу з акцентом на специфіці метрополісів на основі дослідження сучасних практик трансформації сімейної політики в розвинутих країнах Європи;
Доповнено методичний інструментарій аналізу демографічних структур у метрополісах: обґрунтовано доцільність поєднання традиційних статистичних індикаторів стану й динаміки демографічних структур з показниками, що враховують досягнуту тривалість життя (за проспективним віком) у компаративному аналізі рівня постаріння та його динаміки; визначено аналітичні можливості застосування моделі стабільного населення в такому дослідженні, а також використання методів аналізу структурних зрушень;
Встановлено, що демографічна модернізація у столичних містах відбувається прискореними темпами: «деформалізація» шлюбних стосунків більш поширена, ніж у інших поселеннях країни, процеси старіння шлюбності й материнства виражені сильніше, ніж у цілому по країнах;
Встановлено фактори, які впливають на формування специфіки шлюбно-сімейної поведінки населення метрополісів: особливості статево-вікової структури населення (ці міста приваблюють молодь як місце навчання і працевлаштування); більш комфортні умови життя населення (хоча вони й поєднуються з певними соціальними ризиками); прискорене поширення поведінкових взірців, притаманних соціальній та демографічній модернізації;
Розвинуто уявлення про специфіку демографічних структур метрополісів України: виявлено наявність множинних порогів віку балансування чисельності статей в їх населенні й дано пояснення цього феномена; уточнено рівень постаріння населення в метрополісах та його співвідношення з показниками для інших територій на основі індикаторів за проспективним віком старості; здійснено групування метрополісів за демоекономічними передумовами їх подальшого розвитку, які визначаються станом демографічних структур;
Розвинуто засади формування політики щодо літніх осіб шляхом їх доповнення принципами та напрямами адаптації великих міст до демографічного старіння в умовах сучасних загроз, спричинених епідемією COVID-19.

Ключові наукові праці та публікації співробітників відділу

Населення України. Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності / Колективна монографія (за ред. І. Курило). – Київ: Наукова думка, 2023. –168 с.
I. Kurylo, N. Kadatska, T. Kučera The determinants of fertility growth in the Republic of Uzbekistan after 2017 (The results of the national sample survey). – Analytical Report – Praha, CUNI, 2023.
Слюсар Л. Шлюб в Україні у демографічному вимірі: історія і сучасність / НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. – Київ, 2021. – 180 с.
Населення України. Демографічний вимір якості життя: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна – Київ; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, 2019. — 396 с.
Аксьонова С.Ю., Шевчук П.Є. Характеристики демографічної резильєнтності населення України у період пандемії. Демографія та соціальна економіка. 2024, № 2 (56). – С. 3–24. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.003
Курило І., Аксьонова С. Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. / Демографія та соціальна економіка. – 2023. № 2 (52). – С. 21–39. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.021
Слюсар Л.І. Українська сім’я в умовах війни / Демографія та соціальна економіка. – 2023. № 2 (52). – С. 3–20. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003
Крімер Б.О. Сімейна політика в повоєнних умовах: висновки для України / Демографія та соціальна економіка. 2023. №4 (54) – https://doi.org/10.15407/dse2023.04.0.
Kurylo I. Elderly in Ukraine during the war: situation, needs, examples of resilience / Український соціум – 2023. №4.
Kurylo I., Aksyonova S. Generative strategies in times of shocks: Ukraine’s experience// International scientific–practical conference „Economic growth in the conditions of globalization”, 17th edition, 12–13 October, 2023. https://doi.org/10.36004/nier.cdr.V.2023.17.13
Slyusar L. Children without parental care in Ukraine: consequences of full–scale war// International scientific–practical conference „Economic growth in the conditions of globalization”– 17th edition, 12–13 October, 2023.
Kurylo I. Tendencies of mortality and life expectancy in Ukraine before the russian full– scale military invasion. – Economy and Sociology, (1).–59–72 рр. https://doi.org/10.36004/nier.es.2022.1–06
Курило І. Особливості відтворення населення в Україні напередодні широкомасштабного російського вторгнення// Економіка та суспільство, (42)–2022. https://doi.org/10.32782/2524–0072/2022–42–41 – 0,6 д.а.
Крімер Б.О. Соціальні послуги з догляду за дитиною як складова сімейної політики у великому місті. – Демографія та соціальна економіка, 2022, № 2 (48) – С. 78–94. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.078
Аксьонова С.Ю. Компенсаційний приріст народжуваності в Україні: очікування, чинники, перепони. – Демографія та соціальна економіка. 2022, № 4 (50) – С. 3–22. https://doi.org/10.15407/dse2022.04.003
Kurylo I., Aksyonova S. Impact of russian full–scale military invasion on vulnerable socio–demographic groups in Ukraine: problems, consequences and solutions” // Economic growth in the conditions of globalization. – 16th edition –October 12–13, 2022. Volume III. – Scientific session „Demographic processes and socioeconomic sustainability” (Conference proceedings) – Chisinau – 2022 – Р. 186–194.
Slyusar L. Ukrainian family in the conditions of war and forced migration // Economic growth in the conditions of globalization. –16th edition. – October 12–13, 2022. Volume III. – Scientific session „Demographic processes and socioeconomic sustainability” (Conference proceedings) – Chisinau – 2022 – P. 57–64.
Крімер Б. О. Особливості сімейної політики у великих містах в умовах демографічного переходу. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 1. С. 19-37. Transition]. Demography and Social Economy, 1 (43), 19-37. https://doi.org/10.15407/dse2021.01.019
Курило І.О. Демографічне старіння в столиці України, його особливості та сучасні виклики//Демографія та соціальна економіка – 2020. – № 3(35).– С.11–25. https://doi.org/10.15407/dse 2020.03 )
Думанська В.П. Демографічні тренди в мегаполісах: приклад столиць країн Європи // Демографія та соціальна економіка – 2020 – №1 (39) – С. 20–32.
Аксьонова С.Ю., Слюсар Л.І. Особливості народжуваності та шлюбності у столицях Східноєвропейських країн//Демографія та соціальна економіка – 2020 р., – №3(41) – С. 37–58..
Курило І.О., Аксьонова С.Ю., Слюсар Л.І. Соціально–демографічні аспекти становища жінок в Україні в світлі конвенції ООН про ліквідацію всіх форм їх дискримінації (CEDAW) //Український соціум. – 2020. – №3 (74). – С.104–123. (Фаховий журнал з економіки та з соціології) – https://doi.org/10.15407/socium2020.03.104
Аксьонова С.Ю. Репродуктивні орієнтації студентів м. Києва // журнал «Психологічне здоров’я» – 2020 – Вип. 1 – С. 3–16. DOI: 10.32689/2663–0672–2020–1–4–3–16
Населення України. Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності / Колективна монографія (за ред. І. Курило). – Київ: Наукова думка, 2023. –168 с.
Статті у журналах, збірниках наукових праць:
Аксьонова С.Ю., Шевчук П.Є. Характеристики демографічної резильєнтності населення України у період пандемії. Демографія та соціальна економіка. 2024, № 2 (56). – С. 3–24. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.003