Відділ просторового розвитку та якості життя

Співробітники відділу:

Бистряков Ігор Костянтинович

завідувач відділу, доктор економічних наук, професор, кандидат технічних наук, Почесний професор Українсько-американського університету «Конкордія», Дійсний член-засновник Українського філософсько-економічного наукового товариства, Член Всеукраїнської асоціації економістів-міжнародників України, Дійсний член Академії будівництва України (методологія проєктування), Член редакційно-видавничої ради журналу «Економіка України», Нагороджений Відзнакою Президії НАН України «За наукові досягнення»

Е-mail : bystryakoveco@ukr.net

Основні напрями досліджень:

ідеологеми просторового розвитку господарських систем;
теорія та методологія соціально-економічного та еколого-орієнтованого розвитку просторових утворень;
системи управління відносинами та інтересами стейкхолдерів просторових утворень;
графічні моделі проєктивного упорядкування процесу гармонізації процесу просторового розвитку.

Основні наукові результати діяльності:

концепт-візія просторового упорядкування розвитку України повоєнного періоду з орієнтацією на активізацію відтворювальних економічних процесів;
карта-схема організації основних просторових комунікативних коридорів щодо забезпечення ефективного руху матеріальних та нематеріальних активів;
принциповий алгоритм з динамізації процесу реконструкції просторових утворень у напрямі суттєвого підвищення якості життя;
сукупність графічних моделей гармонізації інтересів стейкхолдерів просторових утворень з метою отримання конкурентних переваг;
механізм підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком через формування та використання інвестиційних епюр просторових утворень;
схема полісуб’єктного управління просторовим розвитком господарської діяльності населення на засадах забезпечення відтворювальних економічних процесів просторових утворень.

Ключові наукові праці та публікації:

Bystrakov, I. Structural Evaluation of the Natural Wealth of Ukraine and the Regions / Khvesyk, M., Bystrakov, I., Ilina, M. In: Arsenyeva, O., Romanova, T., Sukhonos, M., Biletskyi, I., Tsegelnyk, Y. (eds) Smart Technologies in Urban Engineering. STUE 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, vol 808. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-46877-3_16(pp 177–188)
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Природноресурсні активи як фактор забезпечення якості життя населення територіальних утворень. Економіка України. 2024. № 07 (752). С. 49-69. https://doi.org/10.15407/econo myukr.2024.07.049 Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах: Наукова періодика України (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського), Google Scholar, Open Academiс Journal Index, ERIH PLUS).
Методологічні засади сталого господарювання / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В. [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. Київ: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України, 2023. 345 с.
Формування просторової системи управління природно-ресурсними активами/ Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В.: [монографія] / [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М. А. Хвесика]. – Київ: ДУ ІЕПСР НАН України, 2020. 464 с.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Форсайт-підхід до організації та фінансування сталого господарювання // Економіка України. 2022. № 4. С. 03 – 27.
Детермінанти сталого господарювання / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В. [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. /Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України»/. К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2022. 96 с.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Принципові підходи до забезпечення господарського гомеостазу з позицій сталих фінансів // «Економіка природокористування і сталий розвиток». 2021. №9 (28). С. 34-42. (Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах RePEc (Research Papers in Economics), Google Scholar )
Концепт сталого господарювання: загальні положення / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2021. 72 с.
Бистряков, І. К. Забезпечення стійкості господарських систем на основі домінант гомеостазу / В. В. Микитенко, І. К. Бистряков// Наука та наукознавство: Міжнародний науковий журнал. – Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» (ДУ ІДНТПІН ім. Г. М. Доброва НАН України). – Київ: ДУ ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, 2021. – № 2 (112) – С. 29 – 41. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.029.
Бистряков І.К., Публічно-приватне партнерство в забезпеченні сталого просторового розвитку /Хвесик М.А., Бистряков І.К., Клиновий Д.В.// “Економіка України”. – 2020. – № 1. – С. 3 – 23. (Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus (IC), Google Scholar, Open Academia Journal Index) За НДР “Публічно-приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України”.
Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення: [монографія] / за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2021. – 148 с.

КОВАЛЕНКО Андрій Олексійович

головний науковий співробітник, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України

Е-mail : A.Kovalenko@nas.gov.ua

Основні напрями досліджень:

проблеми стратегічного планування сталого просторового розвитку на макроекономічному і регіональному рівнях, економіки природокористування та сталого розвитку, інноваційного розвитку і розміщення продуктивних сил України.

Основні наукові результати діяльності:

розроблено й обґрунтовано теоретико-методологічні засади стратегічного планування сталого розвитку в природно-ресурсному та екомодернізаційному вимірі.
Забезпечував координацію роботи установи у рамках Цільових програм наукових досліджень Відділення економіки НАН України «Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів в посткризовий період» (2012–2016 рр.) і «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року» (2017–2021 рр.) з підготовкою та зведенням національних доповідей за результатами досліджень.
Результати досліджень і розробок отримали впровадження в суспільну практику у вигляді інформаційно-аналітичних матеріалів, експертних висновків для органів державної влади та місцевого самоврядування, інших вітчизняних і міжнародних організацій, законопроектних пропозицій, змін і доповнень до нормативно-правових актів.
Здійснює активну науково-експертну, атестаційну та оцінювальну діяльність (досвід роботи: учений секретар експертних рад ВАК України і МОН України з економічних наук; член експертної групи ЕГ-02 МОН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ за науковим напрямом суспільних наук; голова секції 17 «Економіка» Наукової ради МОН України; член Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України; голова експертної комісії з оцінювання ефективності діяльності наукової установи НАН України; член комісії конкурсу та експерт Національного фонду досліджень України тощо).

Ключові наукові праці та публікації:

Bystrakov, I. Structural Evaluation of the Natural Wealth of Ukraine and the Regions / Khvesyk, M., Bystrakov, I., Ilina, M. In: Arsenyeva, O., Romanova, T., Sukhonos, M., Biletskyi, I., Tsegelnyk, Y. (eds) Smart Technologies in Urban Engineering. STUE 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, vol 808. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-46877-3_16 (pp 177–188)
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Природноресурсні активи як фактор забезпечення якості життя населення територіальних утворень. Економіка України. 2024. № 07 (752). С. 49-69. https://doi.org/10.15407/econo myukr.2024.07.049 Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах: Наукова періодика України (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського), Google Scholar, Open Academiс Journal Index, ERIH PLUS).
Методологічні засади сталого господарювання / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В. [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. Київ: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України, 2023. 345 с.
Формування просторової системи управління природно-ресурсними активами/ Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В.: [монографія] / [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М. А. Хвесика]. – Київ: ДУ ІЕПСР НАН України, 2020. 464 с.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Форсайт-підхід до організації та фінансування сталого господарювання // Економіка України. 2022. № 4. С. 03 – 27.
Детермінанти сталого господарювання / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В. [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. /Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України»/. К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2022. 96 с.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Принципові підходи до забезпечення господарського гомеостазу з позицій сталих фінансів // «Економіка природокористування і сталий розвиток». 2021. №9 (28). С. 34-42. (Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах RePEc (Research Papers in Economics), Google Scholar )
Концепт сталого господарювання: загальні положення / Бистряков І.К., Микитенко В.В., Коржунова Н.В., Клиновий Д.В [за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Хвесика]. К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2021. 72 с.
Бистряков, І. К. Забезпечення стійкості господарських систем на основі домінант гомеостазу / В. В. Микитенко, І. К. Бистряков// Наука та наукознавство: Міжнародний науковий журнал. – Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» (ДУ ІДНТПІН ім. Г. М. Доброва НАН України). – Київ: ДУ ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, 2021. – № 2 (112) – С. 29 – 41. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.029.
Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення: [монографія] / за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2021. – 148 с.
Бистряков І.К., Публічно-приватне партнерство в забезпеченні сталого просторового розвитку /Хвесик М.А., Бистряков І.К., Клиновий Д.В.// “Економіка України”. – 2020. – № 1. – С. 3 – 23. (Журнал зареєстрований у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus (IC), Google Scholar, Open Academia Journal Index) За НДР “Публічно-приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України”.

МИКИТЕНКО Вікторія Володимирівна

головний науковий співробітник, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Академік академії економічних наук України,

Е-mail : vmikitenko@ukr.net

Основні напрями досліджень:

макросистемна еволюція економіки;
реконструктивний просторовий розвиток;
соціо-еколого-економічна стійкість;
методологія сталого господарювання.

Основні наукові результати діяльності:

розроблено методологічну основу щодо формування гомеостатичних механізмів управління стійкістю господарських систем, відповідно до концепту сталого господарювання, за урахування особливостей основних типів гомеостазу (еволюційного, структурного, резистентного, системного) та їх ієрархічного замкнутого взаємозв’язку і притаманним прогнозним управлінським властивостям, що дозволило: а) визначити комбінаторику управління гомеостазом, яка включає стабілізаційний, інерційний, адаптаційний, організаційно-економічний, кінематичний, кібернетичний, сигнальний, когнітивно-інформаційний, репаративний, регенеративний та інші види управління; б) побудувати комплекс механізмів генерування саморегульованих властивостей у господарських систем (орієнтованих на підтримку адаптаційних можливостей до зовнішніх і внутрішніх трансформацій) із проектуванням системоутворюючих важелів та регуляторів задля їх консолідації за пріоритетними об’єктами локалізації зусиль;
розроблено «Концепт гібридного сценарію організації реконструктивного просторового розвитку господарської України у повоєнному періоді з акцентом на когнітивно-інформаційний сценарний драйвер», за яким поєднано когнітивно-інформаційні технології з економічними, екологічними та соціальними аспектами для відбудови і модернізації держави, що відрізняється від монопрофільних підходів до реконструкції за рахунок: а) визнання пріоритетності когнітивно-інформаційного драйвера як ключового елемента сценарію для оптимізації управління природними ресурсами і зменшення залежності від людського ресурсу; б) систематизації взаємозв’язків між технологічними інноваціями та соціально-економічними факторами; в) поглиблення концепту інклюзивного розвитку, у якому когнітивно-інформаційний інструментарій не лише визначає еколого-економічну сталість, але й сприяє ефективній участі громадськості та прозорому управлінню; г) формування епюр гібридних сценаріїв реконструкції, виконаних за використання фільтрів; д) реалізації переваг інтеграції різних сценаріїв реконструкції, включно з екологічно сталим, інноваційно-інтеграційним, децентралізовано-стабілізаційним та когнітивно-інформаційним, забезпечуючи системно-комплексний підхід до відбудови і розвитку;
розроблено узагальнений алгоритм формування інфраструктурної основи організації управління природно-ресурсними активами за урахування трирівневого пріоритету локалізації зусиль і п’яти вимірної відповідальності суб’єктів управління та господарювання, що побудовано за чотирма кроками: І) ідентифікація суб’єктів за рівнем управління й господарювання; ІІ) визначення елементів інфраструктурної основи; ІІІ) оцінка пріоритетності локалізації зусиль; ІУ) розроблення процедур і заходів із локалізації зусиль суб’єктів управління та господарювання. Детальність опрацювання алгоритму означила дев’ять його переваг: а) системність, комплексний та інтеграційний підхід; б) чіткість й обґрунтованість визначення пріоритетів із локалізації зусиль; в) адаптивність та гнучкість; г) покращення координації та співпраці; д) підвищення прозорості та підзвітності; ж) оптимізація ресурсів; з) підвищення ефективності та результативності; к) покращення екологічних та соціальних результатів; л) підтримка інновацій та технологічного розвитку;
розроблено вісім етапів розбудови (переформатування) інфраструктурної основи організації управління природно-ресурсними активами держави в умовах постійного нарощення загроз і ризиків під час військової агресії РФ в Україні, до яких включено: І) Аналіз поточної ситуації та ідентифікація загроз і ризиків; ІІ) Розробка та удосконалення нормативно-правової бази; ІІІ) Інституційний розвиток; ІV) Використання сучасних і прогресивних технологій; V) Формування та реалізація економічних механізмів; VI) Розроблення і впровадження соціальних ініціатив та просвіта; VII) Контролювання та моніторинг; VIII) Активізація міжнародної співпраці;
розроблено структурно-функціональну модель взаємозалежності та взаємозв’язків між елементами Концепту системного упорядкування природно-господарських відносин у контексті забезпечення якості життя, за якою синтезуються, за єдиною концептуальною формою, методологія системного упорядкування, домінанти концепту за синхронного використання принципових теоретичних і науково-прикладних підходів, набір інструментарію у складі з: а) об’єктів докладання зусиль і суб’єктів управління; б) агрегованого комплексу механізмів і композитного набору заходів, які є не лише регуляторами переформатування й інтелектуалізації природно-господарських відносин, а й способами збору, обробки, аналізу, контролювання та коригування просторових вимірів і даних;
розроблено типологію сценаріїв організації реконструктивного просторового розвитку господарської системи України за принципами адаптивної типізації з адаптацією організаційно-економічних, управлінських, технологічних та соціо-еколого-економічних процедур за вісьмома сценаріями (інноваційно-інтеграційним, децентралізовано-стабілізаційним, індустріально-економічним, екологічно-сталим, когнітивно-інформаційним, еко-резилієнтним, економіко-резилієнтним та гібридним) в залежності до домінантних потреб просторових утворень. Її обґрунтування базується на принципах структуризації комплексного підходу до оцінювання та планування просторових трансформацій із урахуванням специфіки економічної діяльності, масштабів стратегічного потенціалу та втрат наслідок військових дій за сімома макрорегіонами, ідентифікованих в якості Зон повоєнного відновлення і регенерації за урахування національних пріоритетів та імперативів (Зона Активізації (Мобілізації) реконструктивного просторового відновлення; Транзисторна Зона для координації просторового розвитку; Східна Регіональна Лінія (Зона Декомпресії); Південна Регіональна Лінія (Зона Декомпресії); Західна Зона Збудження (Компресії); Центральна Зона модернізації; Південно-Східний індустріальний пояс (індустріальний ромб);
розроблено модель оцінки якості життя, за якою удосконалено методичний підхід до оцінювання економічного еквіваленту вартості життя, що: а) передбачає розрахунок економічного прибутку держави від збереженої працездатності особи внаслідок успішного лікування / профілактики генетичної аномалії; б) побудовано за результатами актуалізації складу і вагомості впливу чинників якості життя: спадковість (32,0%); умови довкілля і середовище життєдіяльності (32,0%); спосіб та стиль життя особистості (26,0%); якість медичної допомоги та соціально-економічні фактори (10,0%); в) базується на посиленні вагомості впливу на якість життя таких чинників як генетичний тягар та умови довкілля і середовища життєдіяльності, дія яких означила вимоги до соцієтального, демографічного, організаційно-економічного, медико-соціального та суспільно-політичного реагування на загрозливі події;
розроблено алгоритм управлінських дій із реконструктивної просторової організації господарських систем у послідовності реалізації трьох стадій (одинадцять етапів вирішення проблеми): І) підготовчої (три етапи); ІІ) впровадження стратегій і заходів (три етапи: реорганізації, рекомбінації та ревіталізації); ІІІ) моніторингу, оцінки та коригування (п’ять етапів: моніторингу і оцінки результатів виконання стратегії та заходів із реорганізації, рекомбінації та ревіталізації; корекції і удосконалення управлінських дій; сприяння та здійснення підтримки; розширення і масштабування; забезпечення сталості і континуальності (циклічності)). Зазначене стало основою побудови замкненої структурно-логічної схеми (за урахування комбінаторики факторів впливу), гармонізовану із головними функціями, які визначають напрям і особливості реконструктивного розвитку господарських систем на сучасному етапі функціонування державного утворення при нарощенні загроз і ризиків;
розроблено інтегровану восьми етапну систему (аналіз початкових умов і ризиків (2024-2025); визначення пріоритетних напрямків розвитку (2025-2026); розробка моделі гібридного сценарію (2026-2027); впровадження інноваційних і технологічних рішень (2027-2028); модернізація інституційної інфраструктури (2028-2029); інтеграція екологічних і соціальних компонентів (2029); моніторинг і адаптація гібридної стратегії (2029-2030); забезпечення безперервності розвитку та стійкості (2030)) реалізації гібридного сценарію реконструктивного розвитку з врахуванням національних імперативів, економічної стійкості та прогнозної адаптивності, що робить її універсальним інструментом для комплексного просторового розвитку країни у повоєнний період та послідовного запровадження у практику при систематичному і поетапному удосконалені гібридної стратегії;
сформованопрогнозний гібридний сценарний формат організації реконструктивного просторового розвитку як основної стратегії з обґрунтуванням багаторівневого інструментарію його реалізації до 2030 року, що поетапно забезпечує виконання гібридної стратегії макрорегіональних зон, яка: а) враховує динамічну багатофакторність процесів відновлення в умовах посткризового періоду, де кожен етап охоплює специфічні ризики, пріоритети та ресурси; б) інтегрує інноваційно-технологічні, когнітивно-інформаційні, інституційні та соціо-еколого-економічні компоненти у єдину гібридну архітектуру, що забезпечує високу гнучкість і стійкість опрацьованого підходу до просторового розвитку; в) пропонує моніторинг та адаптацію стратегії на фінальних етапах, дозволяючи коригувати склад механізмів реалізації залежно від зовнішніх і внутрішніх змін, зокрема в економічній, екологічній та соціальній сферах; г) фокусується на забезпеченні безперервності та довготривалої стійкості розвитку, що об’єднує прогнозування, ресурсне забезпечення та адаптаційні механізми в межах єдиної концептуальної платформи просторового відновлення господарської системи України;
сформовано комплекс медико-генетичних, соцієтальних, суспільних та державних механізмів і заходів щодо забезпечення якості життя з урахуванням негативних чинників просторової еволюції національної соціально-економічної системи, що дозволило: а) сформулювати потребу у врахуванні медико-генетичних резервів і можливостей та розробленні заходів із елімінування деструктивного впливу умов довкілля і середовища життєдіяльності в ході розв’язання демографічних та соціально-економічних проблем держави; б) розробити медико-генетичний концепт якості життя та середовища життєдіяльності (з деталізацією етапів вирішення завдань щодо медико-генетичного консультування та тестування, створення задовільних умов довкілля і середовища життєдіяльності), реалізація якого на практиці уможливлює генерування здорової спадщини (фізичної та психологічної) у контексті формування демографічного потенціалу і нарощення резервів покращання якості життя, які є необхідними важелями відновлення України.

Ключові наукові праці та публікації:

Микитенко В.В., Микитенко Д.О. Соціально-економічна безпека за урахування спадкового та життєдіяльнісного паритету якості життя.Удосконалення напрямів розвитку України в умовах світової кон’юнктури: колективна монографія. Харків, СГ НТМ «Новий курс», 2023. С. 146–156. DOI: 10.61718/mon-2023-5.
Микитенко В.В. Теоретико-методологічне упорядкування природно-господарських відносин в Україні у контексті забезпечення якості життя. Сучасне суспільство: глобальні трансформації: колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2024. С. 132-145. DOI: 10.61718/mon-2024-8
Микитенко В.В. Розбудова інфраструктурної основи організації управління природно-ресурсними активами. Розвиток та удосконалення сучасних напрямів трансформації суспільних відносин: колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2024. С. 52-70. DOI: 10.61718/mon.
Mykytenko, Viktoria; Lytsur, Ihor & Bondar-Pidhurska, Oksana. (2021). Grouping Risks and Threats of Spatial Management of Natural Resource Assets in the National Economy System. Atlantis Press: collection of scientific papers: AEBMR-Advances in Economics, Business and Management Research, volume 167. Р. 32–37. DOI: https://doi.org/10.2991/aebmr.k.210218.006.
Mykytenko, V.V. & Sheludko, N.M. (2021). Control of sustainable management according to multilevel combinatorics of homeostatic mechanisms. International Conference on Sustainable, Circular Management and Environmental Engineering (ISCMEE 2021). № 255, 01029 (2021). DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125501029
Viktoria Mykytenko. (2021). Identification and grouping of threats and risks to sustainable management. Studia Universitatis Moldaviae, nr.7(137), 137–142. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4461085
Микитенко В.В. Організація природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територій. Наука та наукознавство. 2024. № 1 (123). С. 21—42. DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.021
Микитенко В.В., Микитенко Д.О. Якість життя: бюджетний баласт чи державотворча необхідність. Демографія та соціальна економіка, 2024. № 1 (55). С. 22–40. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2024.01.022
Mykytenko, V.V. & Chuprina, M.O. (2024). Reconstructive technologies of spatial organization of economic systems and assessment of the quality of their spatial development. Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”: Collection of scientific papers. № 28 (2024). Р. 67-74. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.28.2024.302776
Микитенко В.В., Чупріна М.О. Алгоритмізація управлінських дій із реконструктивної просторової організації господарських систем України. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. Volume 5 (2024). С. 109–131. DOI: 10.58423/2786-6742/2024-5-109-131.
5 патентів України на винахід та 15 авторських свідоцтв України на цільове програмне забезпечення і наукові твори. Зокрема, накомп’ютерніпрограми: «MINErgo v. 4.1»; «MINErgo v. 4.3»; «MiNerGy v.5.0.»; «MainStreaM. Pro v.5.1»; «MainStreaM. Pro v.6.1», «MainStreaM.For. IC v.5.1 ®MINErgo v.4.1 ∩ MiNerGy v.6.0», «Targ.Stream:KRM.Rat&For. v.1.1», «Dnepr Strategy Development v.1.0» та багатоін.

КЛИНОВИЙ Дмитро Віталійович

провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник

Е-mail : klinovoy@gmail.com

Основні напрями досліджень:

розробка організаційних, економічних та фінансових механізмів управління природно-ресурсними активами в умовах реконструктивної економіки;
розвиток сучасних концепцій економіки енвайронментології, природокористування та охорони навколишнього природного середовища;
удосконалення і локалізація економіко-правових європейських механізмів належного врядування та нового публічного менеджменту в частині управління природно-ресурсними аткивами;
застосування теоретико-методологічних і практичних підходів платформної економіки і публічно-приватного партнерства в управлінні сталим просторовим розвитком;
формування системи сталих фінансів та розвиток економіко-правових та фінансово-економічних механізмів сталого фінансування;
розробка теоретико-методологічних підходів і практичних механізмів реконструктивного розвитку просторових господарських систем;
дослідження природно-ресурсних активів як чинників просторового розвитку та факторів якості життя населення територіальних утворень.

Основні наукові результати діяльності:

розроблено інституціональні засади капіталізації природних ресурсів та кластеризації природно-господарських систем в умовах децентралізації управління національною економікою;
сформовано теоретико-методологічну основу для оцінки природного багатства та проведено комплексне оцінювання природного багатства України у територіально-галузевому розрізі;
сформульовано теоретичні та практичні підходи до формування фінансових механізмів розвитку територіальних природно–господарських комплексів;
розроблено фінансово-економічні механізми управління природними ресурсами територіальних громад в умовах євроінтеграції;
окреслено базові засади організації публічно-приватних відносин у природокористуванні та сформовано практичні пропозиції з використання системи механізмів публічно-приватного партнерства в управлінні природними ресурсами;
розроблено теоретико-методологічні засади організації сталого фінансування та практичні рекомендації з формування системи сталих фінансів на рівні країни та її регіонів в умовах «зеленого» переходу;
ідентифіковано та класифіковано природно-ресурсні активи як чинники просторового розвитку та фактори забезпечення якості життя населення територіальних утворень;
сформовано теоретико-практичну основу для імплементації платформних підходів до управління територіальними природно-ресурсними активами в умовах реконструкції національного господарства.

Ключові наукові праці та публікації:

Клиновий Д.В. Сталі фінанси: теорія, методологія, практика/ за ред. д.е.н., проф. І.К. Бистрякова. – К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2022. – 440 с. ISBN 978-966-02-9966-5 Ум. друк. арк. 25,57. Обл. вид. арк. 32,16
Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення[Хвесик М.А.,Обиход Г.О., Клиновий Д.В. та ін. Монографія] / за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2021. – 148 с. Авторський внесок 2,0 авт. арк.
Хвесик М.А., Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Публічно-приватне партнерство в забезпеченні сталого просторового розвитку// Економіка України. – 2020. № 1 (698). — С. 3—23.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Платформна економіка просторових бізнес-екосистем як інноваційний тренд сталого розвитку //Наука та наукознавство.– № 3(195). – 2019. – С. 3-25.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Концептуальні ознаки сталого господарювання//Наука та наукознавство. – 2021. № 3 (113). С. 3-19.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Форсайт-підхід до організації та фінансування сталого господарювання. Економіка України. 2022. № 4. С. 03—27.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Формування фінансового простору сталого господарювання журнал «Економіка природокористування і сталий розвиток». – 2022. – №11 (30). С. 11-16.
Бистряков І.К., Клиновий Д.В., Коржунова Н.В. Природно-ресурсні активи як фактор забезпечення якості життя населення територіальних утворень. Економіка України. 2024. № 07 (752). С. 49-69.
Good governance approaches of the capitalization of natural resources in innovation forms of economy Modernization of socio-economic development of Ukraine: challenges and prospects : collective monograph //D.V.Klynovyi, E.B.Boychenko, I.O.Petrovskaya, V.V.Korneev, etc. – Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019 – Availiable at: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/25/275/611-1 (collective monograph), – A Liha-Pres is an international publishing house which belongs to the category ,,C” according to the classification of Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE) [isn: 3943, 1705, 1704, 1703, 1702, 1701; prefixMetCode: 978966397].
Klynovyi D.V., Moroz V.V., Kovtun O.A. Danylchuk H. B. Transformation of the national financial system of Ukraine: comprehension and ways of integration to sustainability. Transformation of the national financial system of Ukraine: comprehension and ways of integration to sustainability//IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, Volume 1254, 4th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF-2023) 22/05/2023 – 26/05/2023 Kryvyi Rih, Ukraine DOI 10.1088/1755-1315/1254/1/012119 (Видання індексується у наукометричній базі SCOPUS) Режим доступу: URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1755-1315/1254/1/012119

ТІТАРЕНКО Галина Борисівна

старший науковий співробітник, доктор економічних наук, доцент

Е-mail : gala0401@ukr.net

Основні напрями досліджень:

теоретико-методологічні засади розвитку та регулювання інноваційної системи України в умовах евроінтеграції; НІС як інституціональна основа гарантування екологічної безпеки регіонів в умовах імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; формування фінансових механізмів у сфері природокористування в країнах ЄС та можливість їх адаптації в Україні.

Основні наукові результати діяльності:

обґрунтовано і розроблено концептуальні положення сценарного розвитку інноваційної системи України залежно від: 1) нової парадигми розвитку країни в умовах євроінтеграційних змін; 2) типу державної науково-технологічної політики, рівня стимуляції державою інноваційного розвитку; 3) інституціонального забезпечення; 4) відповідності індикаторів системного моніторингу внутрішнього та зовнішнього середовища щодо готовності інноваційної системи до інтеграції з іншими інноваційними системами ЄС. Це дозволило визначити базисні фактори трансформації вітчизняної парадигми державного регулювання у інноваційній сфері та здійснити компаративний аналіз повноти й динаміки необхідних трансформацій НІС порівняно з іншими країнами ЄС;
запропоновано методичний підхід до створення багаторівневої системи формування інституціонального забезпечення інноваційної системи з метою усунення диспропорцій, що дозволяє забезпечити відповідність індикаторів інноваційного розвитку в Україні індикаторам Євросоюзу;
розроблено комплексний методичний інструментарій оцінювання НІС в розрізі інтегральних показників розвитку підприємницького середовища, середовища, що генерує знання, і середовища трансферу технологій в межах дії державної програми системного моніторингу для своєчасного виявлення резервів інноваційного потенціалу при прийнятті стратегічних рішень в умовах інтеграційних змін;
сформовано модель розвитку НІС в умовах євроінтеграції, яка репрезентує послідовність дій щодо формування та процесу впровадження Стратегії розвитку НІС;
обґрунтовано необхідність розробки концепції розвитку НІС в умовах євроінтеграції, яка є передумовою визначення основних пріоритетів і напрямів державної політики, що полягають в імплементації європейських підходів до механізму державного регулювання НІС України;
вдосконалено механізми державного регулювання НІС України на основі напрямів імплементації європейських підходів щодо реалізації ефективної державної підтримки інноваційного середовища ЄС та науково-методичний підхід до прогнозування розвитку інноваційної системи в умовах євроінтеграційних змін та її резистенції до загроз і ризиків;
вдосконалено багаторівневу систему показників-індикаторів інноваційного розвитку економіки України та обґрунтовано їхню економічну сутність та зміст і прийнятність для застосування у системі національних інноваційних систем ЄС.
вдосконалено методичні підходи до оцінювання інноваційних проектів малих та середніх підприємств регіону, а також до оцінювання вартості інноваційного продукту, що відповідає вимогам ЄС до формування індикаторів Глобального індексу конкурентоспроможності;
проведено дослідження наявності діалектико-методологічного взаємозв’язку між інноваційними і інвестиційними стратегіями держави, залежності між рівнем їх взаємодії, узгодженості та підсумковою оцінкою можливості досягти бажаного рівня наукоємності державного бюджету. Це забезпечує можливість запропонувати методичний підхід щодо державно-приватного партнерства при розробці інноваційних проектів, збільшити кількість інструментів інвестування інноваційних проектів та оптимізувати роботу банків, інвестиційних фондів, що є актуальним питанням в умовах виконання вимог щодо вступу країн до ЄС.

Ключові наукові праці та публікації:

Тітаренко Г.Б. Розвиток національної інноваційної системи України: монографія. Київ: ДП «Інформ.-аналіт.агенство», 2013. 439 с.
Тітаренко Г.Б. Державне регулювання інноваційного розвитку України: монографія].- Київ: ДП «Кондор», 2016. 380 с.
Тітаренко Г.Б. Освіта: соціальні проблеми в контексті економічного розвитку України. Роль людського капіталу у формуванні інноваційної моделі розвитку економіки: колективна монографія / за наук. ред. проф. Лаптєва С.М.; Сідака В.С.; Денисенка М.П. – Київ : Університет економіки та права «КРОК» 2014. 410 с. (0,8 друк.арк.). Особистий внесок автора: визначено дестабілізуючи фактори в процесі розвитку економіки України, в соціальної сфері зокрема.
Тітаренко Г.Б. Проведення прогнозно-аналітичних досліджень відповідності системи професійної освіти перспективам соціально-економічного розвитку України. Економічний та суспільний ровиток в контексті формування людського капіталу людини: колективна монографія. Київ: КНУТД, 2014. (0,5 друк.арк.). Особистий внесок автора: поглиблено теоретично-методологічні підходи до регулювання системи професійної освіти України як складовій національної інноваційної системи України.
Тітаренко Г.Б.Формування фінансових механізмів у сфері водокористування: інституціоналізація, сек’юритизація, капіталізація. «Стан та тенденції розвитку сучасного підприємництва»: кол. монографія / за ред. М. П. Денисенка. Київ: Підприємництво, КНУТД, 2019. С 77- 103.
Тітаренко Г.Б. Інституційне забезпечення фінансового механізму водокористування: теорія та практика / Г.Б. Тітаренко, О.В. Тітаренко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2020. — № 7 (26). — С. 85-91.
Тітаренко Г.Б. Природно-ресурсна рента і рентні платежі: диференціація понять / Г. Тітаренко, О. Тітаренко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2020. — № 8 (27). — С. 35-40.
Тітаренко Г.Б. Державно-приватне партнерство в умовах імплементації угод ЄС щодо безпеки водних ресурсів/ Г. Тітаренко, О. Тітаренко, Левковська Л. // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2018. — № 3-4 . — С. 95-100.
Тітаренко Г.Б. Інноваційний розвиток України в умовах імплементації угод ЄС щодо екологічної безпеки / Г.Б. Тітаренко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2018. — № 1–2 (20–21). — С. 20-24.
Тітаренко Г.Б. Фінансово-економічне забезпечення розвитку водогосподарського комплексу в умовах децентралізації. ГБ Тітаренко, ВП Пантелеєв – Publishing House “BaltijaPublishing”, 2021

Семенець Роман Юрійович

науковий співробітник, доктор філософії, голова Ради молодих вчених ІДПЯЖ НАН України, член групи із забезпечення якості вищої освіти в ІДПЯЖ НАН України

Е-mail : r.semenets@nas.gov.ua

ORCID

Основні напрями досліджень:

правові аспекти розвитку довкілля; просторий розвиток господарських систем у повоєнний період;
механізми полісуб’єктної взаємодії зацікавлених сторін у реконструктивній моделі розвитку;
використання європейських підходів до правового регулювання просторового розвитку України.

Основні наукові результати діяльності:

здійснено критичний аналіз зарубіжного досвіду європейських країн щодо розбудови комунікаційного простору взаємодії стейкхолдерів територіальних господарських систем з акцентом на особливостях полісуб’єктної взаємодії зацікавлених сторін у реконструктивній моделі розвитку. Взято до уваги європейські акти, що регулюють питання просторового розвитку, а також конкретні національні акти країн-членів Європейського Союзу. Окремо приділено увагу інструменту розвитку територій – локальним групам діяльності, з перспективою використання такого досвіду для України.
Стипендіант Президента України для молодих вчених. Учасник міжнародних проєктів, зокрема: Проєкту Erasmus Mundus EMP AIM, навчався в Університеті Південного Уельсу, Великобританія та Проєкту ЄС«Підтримка України в наближенні законодавства ЄС у сфері навколишнього природного середовища (якість атмосферного повітря, управління відходами)».

Ключові наукові праці та публікації:

Семенець Р.Ю. Проблеми правового регулювання просторового розвитку: український та загальноєвропейський досвід // Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України : матер. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Кропивницький, 07–08 лист. 2024 р. / МОН України, Центральноукраїн. нац. техн. ун–т. Кропивницький : ЦНТУ, 2024. 410 с. С. 199-200.
Семенець Р.Ю. Зелена трансформація України: реформа управління відходами на шляху до членства в ЄС. Концепт Природи в сучасному праві: науково-методологічні питання розвитку екологічного, земельного, аграрного та інших галузей права». Зб. тез наук. доповідей учасників Всеукр. наук.- практ. онлайн-конф. (м. Київ, 26 травня 2023 року). 2023. С. 170-173.
Семенець Р.Ю. Екологічний менеджмент і управління відходами в контексті екологічної політики України та ЄС. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука»; серія: «Юридичні науки». 2020. Вип. 1 (23) / 2020. С. 21-27.
Семенець Р.Ю. Правове регулювання поводження з відходами в Україні та ЄС: поточний стан та перспективи розвитку. Visegrad Jurnal on Human Rights. 2020. Вип. 1 (volume 4) 2020. С. 145-151.
Семенець Р.Ю. Правові засади адаптації законодавства України у сфері поводження з відходами відповідно до норм права ЄС. Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право». 2017. Вип. 6/2017. С. 175-180.
Семенець Р.Ю. Інституційний механізм управління відходами в ЄС та державах-членах ЄС. Перспективи для України. Юридична практика в країнах ЄС та в Україні на сучасному етапі. Зб. мат-лів доповідей учасників міжн. наук.- практ. конф. (м. Арад, Румунія, 25–26 січня 2019 року). 2019. С. 267-270.
Семенець Р.Ю. Відповідальність за шкоду, завдану довкіллю в контексті поводження з відходами: вітчизняний та європейський правовий досвід. Еколого-правовий статус людини і громадянина: ретроспективний та перспективний погляди. Зб. мат-лів доповідей учасників міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 31 травня 2019 року). 2019. С. 349-354.
Семенець Р.Ю. Деякі міркування щодо проекту закону України «Про управління відходами». Особливості правового регулювання екологічних, земельних, аграрних, природоресурсних відносин в умовах глобалізації. Зб. мат- лів доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ – м. Яремче, 20-22 вересня 2019 р.). 2019. С. 226-231.
Семенець Р.Ю. Деякі питання наближення законодавства України до законодавства ЄС в сфері управління відходами. Актуальні питання розвитку юридичної науки та практики. Зб. мат-лів доповідей учасників міжн. наук.- практ. конф. (м. Київ, 15 листопада 2019 року). 2019. С. 455-457.

ОГОРОДНИК Надія Пилипівна

молодший науковий співробітник, кандидат економічних наук

Е-mail : Nadya_o@ukr.net

Google Scholar

Основні напрями досліджень:

дослідження категорії «якості життя» у просторовому вимірі через взаємодію соціальної, економічної, природно-екологічної сфери; дослідження взаємодії стейкхолдерів у забезпеченні якості життя просторових утворень.

Основні наукові результати діяльності:

сформовано та удосконалено класифікацію стейкхолдерів, яка, на відміну від існуючих, враховує такі критерії як вид стейкхолдера з урахуванням характеру його значимості та впливу, специфіка інтересів, а також фактори, що визначають сприйняття інформації та спонукають до тих чи інших активностей;
сформовано та удосконалено номенклатуру функцій ключових стейкхолдерів, що, на відміну від існуючих, враховує особливості залучення та взаємодії зацікавлених сторін на різних етапах формування та реалізації політики підвищення якості життя на просторових утвореннях.

Ключові наукові праці та публікації:

Огородник Н. Теоретико-методологічні характеристики категорії «якості життя населення» у просторовому вимірі. Економіко-правові аспекти господарювання: сучасний стан, ефективність та перспективи: тези зб. тез доп. Х міжнар. наук.-практ. конф. м. Одеса (4-5 жовтня 2024р.). С.292-295 .

БИРКІВ Олена Дмитрівна

інженер І категорії

Е-mail : lenana27@ukr.net

Основні напрями досліджень:

комп’ютерне оформлення звітної документації, технічне редагування, набір та верстка наукових видань як за тематикою відділу, так і по Відділенню економіки природокористування та безпеки життєдіяльності ІДПЯЖ НАН України; виконання оперативних доручень вченого секретаря відділу і керівництва ІДПЯЖ НАН України

Основні наукові результати діяльності:

здійснено комп’ютерне технічне редагування наукових звітів, набір інформаційно-аналітичних матеріалів та верстка наукових видань як за тематикою відділу, так і по Відділенню економіки природокористування та безпеки життєдіяльності ІДПЯЖ НАН України, зокрема таких монографій: Методологічні засади сталого господарювання; Економічні механізми ревіталізації малих річок; Інституційні інструменти ефективного природокористування; Напрями повоєнного відновлення довкілля та забезпечення резильєнтності екосистем; Екологічно безпечне природокористування у повоєнний період відновлення України та інше

Основні напрями дослідження відділу

Оновлення просторового розвитку України у повоєнному періоді:

теоретичні та методологічні засади візії просторового розвитку з позицій трансформації уявлень про «якість життя»;
принципи, критерії, методи просторового розвитку територіальних утворень;
фрактал та детермінанти полісуб’єктного управління просторовим розвитком;
механізми реалізації концептів просторового реконструктивного розвитку територіальних утворень з урахуванням природно-ресурсної, соцієтальної та виробничої складових.

Диференційована модель забезпечення якості життя населення просторових утворень:

сучасні уявлення про категорію «якість життя»;
пріоритетні напрями забезпечення якості життя населення у площині просторового розвитку;
гармонізація економічних, соціальних і екологічних інтересів стейкхолдерів;
принципи та шляхи переходу держави до просторового розвитку на засадах підтримки високих стандартів якості життя населення;
інфраструктура забезпечення збалансованого просторового розвитку територіальних утворень.

Фінансово-економічні засади ефективного використання природно-ресурсних активів просторових утворень:

моделі та механізми просторового розвитку територіальних утворень з урахуванням фактору резильєнтності;
наукові засади ефективного використання природно-ресурсних активів в умовах трансформацій господарських відносин;
формати, механізми та інструменти фінансово-економічного забезпечення розвитку просторових утворень.

Форсайти в управлінні просторовим розвитком:

концептуальні засади проективного управління просторовим розвитком територіальних природно-господарських систем;
форсайти та мастер-планування у європейський практиці управління просторовим розвитком;
специфіка організації форсайт-проєктування та мастер-планування територіальних утворень в Україні;
управління процесом взаємодії влади, бізнесу, суспільства в рамках концепту резилієнтного просторового розвитку.

Євроінтеграційні домінанти у рекострукції просторових природно-господарських систем:

положення та вимоги міжнародних угод та європейських директивних документів з проблем просторового розвитку, сталого господарювання, використання природно-ресурсних активів та забезпечення якості життя населення територіальних утворень.

Наукові результати діяльності відділу

В рамках НДР «Природно-ресурсні активи реконструктивного просторового розвитку господарських систем у повоєнний період»:

розроблено теоретико-методологічні засади визначення природно-ресурсного активу як складової багатства та інструменту реконструктивного просторового розвитку територіального утворення;
сформульовано ключові теоретико-методологічні позиції просторового розвитку територіальних утворень для повоєнного періоду України, які на відміну від інших базуються на дослідницькому ланцюгу: простір → господарська система → конкурентоспроможність → природно-ресурсні активи → характеристики просторового розвитку;
запропоновано авторську інтерпретацію схеми взаємодії категорій дослідження просторового розвитку територій, включаючи «просторовий розвиток», «територіальний розвиток», «розвиток території», яка на відміну від інших відображає їх ієрархічне співвідношення з визначенням ключових функціональних ознак (системні зрушення різнорідних процесів → зміна структури використання території → зміна меж та локацій);
запропоновано системно-структурну класифікацію природно-ресурсних активів на основі комплексно-ієрархічної ідентифікації їх місця і ролі у природному багатстві, властивостей, обумовлених їх належністю до складу явищ природи, як природних об’єктів і сил природи з відповідними ознаками;
розкрито та охарактеризовано, за урахування домінант економічної генетики, місце і роль природно-ресурсних активів у формуванні оновлених господарських відносин за основними площинами сталого господарювання (економічній, інтернаціоналізації бізнесу, податковій, торговельній, технологічній, інфраструктурній, енергетичній, політичній, інноваційній, екологічній, безпековій, регуляторній, соціальній, геополітичній);
запропоновано структурну схему реконструкції просторового розвитку територіальних утворень з визначенням, на відміну від інших, структурних ознак процесів «просторового розвитку», «територіального розвитку», та «розвитку територій», а також сформульовано основні теоретико-методологічні положення реконструктивного типу просторового розвитку територіальних утворень для повоєнного періоду України;
систематизовано й розкрито сутнісні ознаки природно-ресурсного активу як капіталу природно-ресурсного походження, що виступає об’єктом власності, оцінки, обліку, управління, інвестування та господарської діяльності, володіє економічним потенціалом як благо і фактор якості життя; сформульовано, охарактеризовано та деталізовано системні ознаки, що притаманні активу, і які мають бути обов’язковими для природних ресурсів, щоб вони стали дієвими інструментами впливу;

В рамках НДР «Інституційні інструменти повоєнної розбудови резилієнтної економіки України»:

визначено передумови формування сучасної системи інституційного забезпечення резилієнтності за екологічною складовою;
запропоновано інструменти інституційного забезпечення стійкості резилієнтного природокористування в України;
представлено інтерпретацію європейських підходів до визначення контурів резилієнтного розвитку просторових утворень в Україні повоєнного періоду. На відміну від інших, акцентовано увагу на комплекс складових через фактори інституційного упорядкування імплементації сутнісних ознак резилієнтності, інституційного забезпечення процесу визначення загроз щодо відтворення природно-ресурсного потенціалу, які доцільно розглядати з позиції визначення характеру складання екологічної безпеки простору розвитку соціально-економічних систем, а також інституційного закріплення процесу параметризації сучасної системи управління резилієнтністю;
систематизовано опис методів полісуб’єктного управління резилієнтністю просторових утворень, особливою характеристикою яких є їх орієнтація на формування умов розвитку за рахунок диференційованих форм впливу на суб’єктів господарської діяльності, як індивідуальних так й колективних єдностей;
представлено візію оновленої моделі впровадження інституційного забезпечення резилієнтного розвитку в умовах повоєнної реконструкції України. Зокрема визначено концептуальне бачення вирішення проблеми скрізь осмислення методологічних аспектів впровадження інституційних механізмів, детермінації системи управління, формування матриці функціонально упорядкування системи управління з відповідною локалізацією по рівнях та типах резилієнтності.

В рамках НДР «Методологічні засади сталого господарювання»:

розроблено методологічні засади сталого господарювання у контексті визначення системи концептуальних напрямів впливу природно-господарської сфери на загальні трансформаційні процеси модернізації;
запропоновано принципову схему-концепт забезпечення національного сталого господарювання, що забезпечує реструктуризацію національного господарства в напрямі сталого розвитку і охоплює три ключових етапи: реорганізацію, рекомбінацію та ревіталізацію;
побудовано концептуальну просторову модель організації сталого господарювання, яка передбачає організацію взаємодії різнорідних просторово-господарських акторів за двома основними просторовими контурами (простір «великої» господарської системи та простір «малих» господарських систем);
сформовано мультирівневу систему інтегральних показників сталого господарювання, до складу якої включено: а) абсолютні значення параметрів; б) відносні інтегральні показники сталості; в) узагальнені інтегральні показники сталого господарювання;
розроблено адаптовану до сучасних умов дорожню карту з проведення процесу імплементації концепту сталого господарювання на засадах упорядкування управлінських дій у напряму охоплення динамічних багатошарових полісуб’єктних систем взаємодії ключових стейкхолдерів;
запропоновано інноваційну методологію сталого господарювання, яка орієнтує на пошук та обґрунтування комплексу підходів, методів, заходів, які забезпечують досягнення ефекту покращення життєдіяльності в рамках поліцентричного типу наративу
представлено загальний вигляд організації проактивного управління гомеостазом просторового утворення; розроблено методологічне підґрунтя дослідження гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості господарських систем та ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний); сформульовано мультирівневіконститутивно-ключові методологічні позиції за наслідками проєктної реалізації в турбулентних умовах чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості господарських систем за домінантами гомеостазу;
представлено структуру ключових детермінант формування моделі організації сталого господарювання постіндустріального типу. Зокрема розкрито сутності ознаки полісуб’єктного підходу формування просторових утворень з розвинутою соцієтальною компонентою;
обґрунтовано базові моделі поведінки множини суб’єктів господарської діяльності, репрезентованих у вигляді комбінованих концептуально-аналітичних модельних вирішень із урахуванням економіко-психологічних факторів: модель монетарно-підприємницької (інноваційної) поведінки; модель маркетингово-інвестиційної поведінки; модель адаптивно-каверної когнітивної поведінки, за тріадою принципів;
побудовано структурно-функціональну схему формалізації вибору однієї з трьох комбінованих базових моделей поведінки множини суб’єктів господарської діяльності, яку збудовано за трьома багатовимірними фазами: ідентифікація передумов вибору; опис вихідних модельних рішень та визначення цільових функцій; реалізація замкненого циклу вибору базової моделі поведінки;
запропоновано принципову схему-концепт забезпечення національного сталого господарювання, що забезпечує реструктуризацію національного господарства в напрямі сталого розвитку і охоплює три ключових етапи: реорганізацію, рекомбінацію та ревіталізацію;
побудовано концептуальну просторову модель організації сталого господарювання, яка передбачає організацію взаємодії різнорідних просторово-господарських акторів за двома основними просторовими контурами (простір «великої» господарської системи та простір «малих» господарських систем);
запропоновано принципову схему траєкторії імплементації національного концепту сталого господарювання з визначенням циклу сталого господарювання, із диференціацією на періоди «підтримки», «забезпечення» та окресленням особливого стану системи під назвою «плато».
побудовано моделі послідовності реалізації управлінських дій, які входять до складу тріади просторових механізмів забезпечення траєкторії сталого господарювання, в межах відповідного циклу за періодами «підтримки» з соцієтальною домінантою та «забезпечення» з екологічною домінантою й обґрунтованого алгоритму переходу України до сталого господарювання за виконанням «підготовчої» і «реалізуючої» функцій в рамках етапів реорганізації, рекомбінації та ревіталізації;
запропоновано комплексний підхід до просторової організації реконструктивного розвитку, який забезпечує поетапну реконструкцію всіх видів інфраструктури на різних рівнях просторового фракталу з урахуванням реалій воєнного та повоєнного періодів;
сформульовано сутність концепту сталих фінансів як фінансової системи, яка стабільно функціонує за допомогою інструментарію фінансоміки, є стійкою за рахунок прив’язки до реальної економіки і обслуговує запити сталого розвитку через сталі інвестування, банкінг, фінансовий ринок та страхову систему й формування фондів фінансування сталого розвитку тощо з урахуванням екологічного, соціального та управлінського критеріїв (ESG);
визначено поняття глокалізації сталих фінансів як тенденції формування сталих фінансових систем на міждержавному, національному та нижчих територіальних рівнях просторового фракталу. Запропоновано просторову модель глокалізації фінансової системи України, яка забезпечуватиме її вбудовування у фінансову систему ЄС на принципах сталості шляхом формування метапростору сталого господарювання та відповідну схему просторової організації сталої фінансової системи;
ідентифіковано ключові фактори забезпечення сталості критичної інфраструктури, включаючи: забезпечення захисту критичної інфраструктури; створення просторової системи інформаційної підтримки її сталого функціонування; формування національної інтегрованої системи полісуб’єктного управління критичною інфраструктурою тощо.

В рамках НДР «Формування просторової системи управління природно-ресурсними активами»:

визначено стратегічні напрями ефективного використання природно-ресурсних активів в умовах трансформації системи управління в Україні. Надано пропозиції щодо підвищення рівня ефективності використання природно-господарських ресурсів на території за рахунок вдосконалення просторової системи управлянні природно-ресурсними активами із забезпеченням консенсусу між бізнес-структурами, державною та місцевою владою під громадським контролем;
розроблено концепт просторового управління природно-ресурсними активами за рахунок організації просторових природно-господарських утворень, спрямованих на забезпечення стратегічного системно-інтегрованого управління використанням природно-ресурсного потенціалу України, а також визначення концептуальних напрямів впливу на процеси модернізації природно-господарської сфери, спрямованої на перенесення центру ваги на управлінські інновації;
надано пропозиції щодо формування багатоукладних системи господарювання на засадах розвитку неоіндустріальної економіки та забезпечення сталого розвитку економіки країни за умов досягнення фінансово-економічної стабільності, розвинутих рентних відносин та виробництва конкурентоспроможної продукції;
сформульовано:а базові наукові положення щодо формування просторової системи управління природно-ресурсними активами, що базуються на авторській концепції стратегічного системно-інтегрованого управління використанням природно-ресурсного потенціалу; б базові структурні ознаки євроінтегративного вектору запровадження механізму просторового управління природно-ресурсними активами в господарську систему при переформатуванні регіональної карти держави за обмеженою кількістю територіальних природно-господарських округів; втріаду ціннісно-орієнтованих домінант формування та розвитку п’ятивимірної просторової системи управління природно-ресурсними активами, розкритих за площинами її багатокомпонентних здатностей, згрупованих за властивостями управління природно-господарським простором із урахуванням вагомості впливу різноспрямованих факторів на організацію природно-господарських утворень
побудовано: а просторову модель структури національної соціально-економічної системи, формування якої убезпечено графічною візуалізацією економічного мета простору України за форматом чотирьох вимірної архітектури стратегічного потенціалу національної економіки; бструктуру пакету цільового платформного програмного забезпечення «MainStreaM. Pro Platform Software v.1.1», до якого включено чотири базові блоки із визначеним складом функціональних модулів: а загальний і специфічний із економіко-статистичного та економіко-технологічного моделювання б специфічний комплексний функціональний блок-симулятор в головний функціональний блок – візуалізатор результативності просторового управління
розроблено: а організаційно-логічну схему взаємозалежності та взаємодії чотирьох конститутивно-ключових просторів (матеріальний, соцієтальний, факторний та інституціональний) системи просторового управління природно-ресурсними активами; бкласифікацію території держави з позицій поєднання цільових функціоналів інтегрального просторового управління територіальними природно-ресурсними активами, що базується на розмежуванні мета простору держави за домінантою функціонування і цілеспрямованого розвитку двох класів територіальних утворень – бінарної та масштабної інваріантної спрямованості для: бінарної– визначено три підкласи  масштабної інваріантної – чотиривзамкнутий цикл формування механізму варіативного інтегрального просторового управління природно-ресурсними активами параболоїдного формату та семи його структурно-ступеневих елементів, до якого включено методи: аналізу та синтезу положень системного, ситуаційного і синергетичного підходів постановки оптимізаційної задачі з визначення складових механізму розробки варіантів розв’язання оптимізаційної задачі за універсальною матрицею інтегрального простору інтерпретації положень ситуаційного підходу за трьома рівнями аналізу результативності форм та функцій варіативного інтегрального механізму дослідно-експериментальної перевірки на адекватність модельних рішень і прикладного інструментарію узагальненого аналізу імовірної ефективності його застосування
формалізовано: а архітектурні компоненти та побудовано структурну схему впорядкування просторового розвитку національної соціально-економічної системи та подальшої її трансформації, виконаної за наслідками ідентифікації та локалізації в управлінському просторі територіального утворення відповідного рангу та створення високого комунікативного рівня інформаційної, виробничої, соціальної та інституціональної інфраструктури бізнес-екосистеми території; бблок-схему та стадії алгоритму забезпечення стратегічного управління розвитком бізнес-екосистем, що включає: оцінку її природно-ресурсного потенціалу; визначення ключових компетенцій та ринкове позиціонування; організацію локомотивних галузей і виробництв; створення драйверів; формування точок росту; перерозподіл інвестиційних потоків та внутрішнє збалансування; створення системи сталих фінансів і забезпечення сталості територіального утворення; вструктуру економічного мета простору України за форматом чотирьохмірної архітектури її стратегічного потенціалу, що уможливило побудову універсальної матриці інтегрального п’яти вимірного простору управління природно-ресурсними активами за трьома етапами імплементації просторової моделі
проведено ідентифікацію й розмежування потенційно-факторних детермінант організації просторових природно-господарських утворень за шістьма конститутивно-ключовими мета просторами з формалізацію взаємозв’язків згрупованих за трьома рівнями впливу.

В рамках НДР «Публічно–приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України»:

визначено концептуальні засади економіко-платформного підходу до забезпечення сталого просторового розвитку бізнес-екосистемних утворень на основі ППП як запровадження в господарському просторі інноваційної системи відносин між бізнес-структурами як користувачами і публічним сектором в якості розпорядника природних активів за допомогою сучасних електронних платформ взаємодії державної і місцевої влади, бізнесу та громадян з широким використанням можливостей та інструментів публічно-приватного партнерства у форматах як контрактного співробітництва, так і спільного підприємництва для організації ефективної бізнес-діяльності з урахуванням регіональної та галузевої специфіки господарювання ;
запропоновано концепт євроінтегративного механізму публічно-приватного управління природно-ресурсними активами як організацію платформних форматів інтеграції природних ресурсів в господарський обіг з формуванням у децентралізованій системі управління територіями за рахунок інструментів ППП, структурного управління, консолідованого проектного фінансування і сек’юритизації природних ресурсів дієвого корпоративного середовища сталого розвитку, за рахунок чого на принципових засадах платформної економіки вибудовується системний ланцюг капіталізації природних активів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях і створюватиметься фінансове підґрунтя для забезпечення сталого просторового розвитку;
розкрито змістовні ознаки дорожньої карти імплементації інноваційних форм публічно-приватного партнерства у систему управління сталим просторовим розвитком держави; визначено базові інституції та інститути просторової системи управління природними ресурсами територіальної бізнес-екосистеми;
визначено базові інституції та інститути просторової системи управління природними ресурсами територіальної бізнес-екосистеми, включаючи інтегративну корпоративну структуру управління сталим розвитком, запропоновано механізм інституціонального забезпечення публічно-приватних форм управління сталим просторовим розвитком, який несе в собі чотири ключові підсистеми – цільову, функціональну, забезпечення та публічно-приватних відносин, включаючи базові системоутворюючі регулятори,що забезпечуватимуть зворотній зв’язок між стратегічними і оперативними управлінськими рішеннями щодо об’єктів публічно-приватного партнерства та результатами управління сталим просторовим розвитком; раціоналізацію освоєння природно-ресурсного активу шляхом поглиблення розвитку публічно-приватних форм організації взаємодії та підвищення результативності управління з використанням об’єктного, цільового, програмного та системного підходів.
розроблено та побудовано концептуальну модель реалізації комунікативного простору сталого розвитку України, результативність дії якої убезпечена запровадженням у практику управління відповідного типу системи моніторингу, опрацювання останньої виконано завикористання методологічних засад платформної просторової інтерпретації базових її елементів;
обгрунтовано та визначено масштаби узагальнених одноразових витрат на розробку і запровадження у практику господарювання й державного та регіонального управління (в ресурсних обмеженнях) сучасної системи моніторингу управління сталим просторовим розвитком України, їх розкрито за трьома визначальними компонентами процесів формування і запровадження у реальних умовах побудованої системи моніторингу. Зокрема,на: розроблення та техніко-економічну підготовку до запуску системи моніторингу; запуск системи моніторингу, розробку і апробацію засобів ідентифікації вимірів результативності управління; опрацювання системно-універсальних компонент моніторингу управління сталим просторовим розвитком;
запропоновано загальний євроінтеграційний концепт управління сталим просторовим розвитком України як створення системи, що забезпечуватиме на основі децентралізованого, відповідально-сталого управління природними ресурсами за участю місцевих громад через різноманітні механізми ППП високоефективну їх інтеграцію до господарського обігу як активів, організацію виробничої діяльності, отримання високих доходів від природокористування та їх ефективний розподіл їх в інтересах усіх учасників господарського процесу.

В рамках НДР «Формування системи механізмів управління природними ресурсами в умовах євроінтеграційних процесів»:

визначено форми та засоби трансформації структури управління природними ресурсами в умовах євроінтеграції з урахуванням принципів, передбачених вихідними положеннями Угоди про асоціацію України з країнами- членами ЄС ;
розроблено структурно-логічну схему спірального циклу формування нової генерації системи нарощення й освоєння природо-ресурсного потенціалу регіонів, з формалізацією дієвих процедур забезпечення результативності природокористування, на засадах реалізації сучасних напрямів, пріоритетів і темпів забезпечення ефективності функціонування української економіки;
розроблено структуру фінансово-економічного механізму децентралізованого управління природними активами в рамках євроінтеграційних процесів, а також запропоновано інновативну схему диференціації природно-економічного простору держави;
запропоновано поетапний алгоритм впровадження інноваційного фінансово-економічного механізму децентралізованого управління природними ресурсами в євроінтеграційних умовах, що включає субсидіарні, фіскальні податкові та концесійні механізми державно-приватного партнерства, квазіподаткові інструменти а також державно-приватне партнерство у створенні проектних компаній зі спеціальними правами запозичення, парафіскальні платежі та дівестиційні інструменти, якими розширюються права громад у використанні природних активів тощо;
визначено напрями трансформації діючої структури управління природними ресурсами територіальних громад в умовах євроінтеграційних процесів, які забезпечуватимуть формування на основі місцевих природно-ресурсних комплексів повноцінних природних активів через ідентифікацію прав власності на природні об’єкти; капіталізацію природних ресурсів як активів; удосконалення методик нарахування рентних платежів, тощо.

В рамках НДР «Економічна оцінка природного багатства України»:

розроблено методологію та методику комплексної оцінки природного багатства на основі урахування екосистемного фактору формування природного капіталу, включаючи методику оцінки екосистемного ресурсу через коефіцієнт емерджентності, на який коригується в сторону збільшення агрегована вартість складових природного багатства;
розроблені теоретико-методологічні підходи до удосконалення методу дисконтування грошових потоків, який використовується для визначення вартісної оцінки мінерально-сировинних ресурсів. Розроблений методологічний підхід визначення коефіцієнту поправки норми дисконту, що враховує цінність грошей у часі;
здійснено агреговану вартісну оцінку складових природного багатства України та її регіонів, включаючи водні, земельні, лісові та мінерально-сировинні ресурси;
проведено комплексну оцінку природного багатства України на основі агрегованих вартісних оцінок природних ресурсів у територіально-поресурсному розрізі, з визначенням вартості складових природного капіталу України та її регіонів, включаючи екосистемну складову природного багатства;
здійснено оцінку ефективності використання природного багатства України в територіально-поресурсному вимірі з розробкою напрямів впровадження оцінок природного капіталу в національне господарство, включаючи розроблене на рівні аванпроекту природно-економічне районування України.

В рамках НДР«Формування фінансово-економічного механізму управління територіальними природно-господарськими комплексами»:

визначено напрями трансформації територіальних природно-господарських комплексів. Встановлено, що концепція трансформації територіальної організації природокористування та формування територіальних природно-господарських комплексів повинна бути спрямована на оптимізацію розміщення продуктивних сил на території з метою підвищення ефективності використання просторового та ресурсного потенціалу;
розроблено теоретико-методологічні засади типізації територіальних природно-господарських комплексів у сучасних умовах господарювання з позицій сучасних теорій бізнесу. Інноваційними є запропоновані принципові засади нової бізнес-конкуренції, які є зорієнтованими на забезпечення в загальному випадку сталості системи бізнесу як однієї з цільових функцій конкурентного середовища. При цьому по-новому осмислюється така категорія, як спеціалізація, яка набуває ознак компетентного використання усіх унікальних переваг територіальної природно-господарської системи для формування унікальних, а звідси – гарантовано конкурентоспроможних ключових виробництв регіону;
запропоновано модель структурно-проектного управління сталим розвитком територіальних природно-господарських комплексів кластерами на основі підходів “синьої” та “зеленої” економіки, а також сучасних принципів забезпечення ефективності та конкурентоспроможності бізнесу, проектного фінансування та управління;
запропоновано перспективні форми організації територіальних природно-господарських комплексів на засадах використання бізнес принципів управління просторово-галузевого природокористування;
запропоновано концептуальну схему формування фінансово-економічного механізму проектного управління територіальним природно-господарським комплексом на основні механізмів публічно-приватного партнерства, проектного управління, консолідованого фінансування та сталого страхування проектів сталого розвитку, адаптованих до різних рівнів просторового управління – муніципального, регіонального та загальнодержавного;

В рамках НДР «Формування каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем в Україні»:

обґрунтовано домінанти системи стратегічного управління забезпеченням результативності функціонування десяти каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем
розроблено й обґрунтовано сучасну теоретико-методологічну основу формування системи управління розвитком стратегічного потенціалу промисловості в межах каскадного формату організації виробничо-господарської взаємодії в Україні;
обґрунтовано та доведено адекватність опрацьованої послідовності виконання процедур щодо оцінювання масштабів стратегічного потенціалу каскадів регіональних соціально-економічних систем;
визначено вихідні положення використання у прикладному інструментарії апарату аналогового та імітаційного моделювання, рекомендованого для об’єктивізації простору інваріантних властивостей каскадів регіональних соціально-економічних систем.

В рамках НДР«Формування системи оцінювання потенціалу сталого розвитку України»:

побудовано замкнений цикл використання процедур в контексті сформування і забезпечення органічності запровадження і використання оригінальної системи оцінювання потенціалу сталого розвитку України;
сформовано й обґрунтовано п’ятирівневу систему показників-індикаторів, визначено їхню сутність та прийнятність для застосування у комплексному макроекономічному обстеженні потенційно-факторних детермінант сталого розвитку, за комплексами довершених модельних рішень і функціональних залежностей із урахуванням оптимальної для України структури і складу потенціалу сталого розвитку, розроблено методи розрахунку кожного показника, встановлено їхні порогові значення для побудови об’єктивної системи оцінювання масштабів розвиненості потенціалу сталого розвитку України;
розроблено методичні підходи до оцінювання масштабів розвиненості потенціалу сталого розвитку, що базується на обчисленнях, за якими встановлено обсяги семи елементарних потенціалів зі складу стратегічного потенціалу України, розрахованих за використання оригінального комплексу модельних рішень структурного типу (вигляду ПЕ3СІ2- структура), формалізованого при інкорпорації до його архітектури моделей ідентифікації масштабів розвиненості обмеженої кількості найвагоміших для генерування ознак до сталого розвиткупотенційно-факторних ознак: промислового, енергетичного, енергоефективності, економічної безпеки, структурних змін, інноваційного та інформаційного.

В рамках НДР «Економіко-організаційне забезпечення капіталізації природних ресурсів»:

розроблено методологічні засади фінансово-економічного забезпечення раціонального природокористування в Україні, з визначенням відповідного супроводження щодо: специфікації прав власності та створення обмежень і захисних механізмів, орієнтованих на запобігання переходу всіх прав власності на стратегічно важливі активи у власність нерезидентів; напрямів модернізації законодавства у сфері застави, сек‘юритизації, що сворює можливості капіталізації активів шляхом їх перетворення в біржовий товар, а також випуску забезпечених цінних паперів; забезпечення ліквідності ринку, на засадах створення інфраструктури ринку і механізмів забезпечення ліквідності (біржі, маркет-мейкери, і т. д.); забезпечення економічних агентів ресурсами на базі емісії грошей та їх еквівалентів під створену в ході капіталізації вартість; гарантії проходження ресурсів через інфраструктуру за рахунок застосовування обов‘язкового використання інфраструктури державними компаніями;
визначено пріоритетні напрями модернізації системи управління природними ресурсами у фінансовому просторі включаючи впровадження: інвестиційно-проектних підходів до управління природними ресурсами як керованим процесом із заданими результатами і критеріями ефективності; публічно-приватного партнерства у сфері природокористування з упорядкуванням об’єктів власності, використання яких пов’язане з вирішенням відповідних завдань; розвинутої інфраструктури, що сприяє реалізації концепту ефективного використання національного природного багатства країни в рамках формування сучасних природно-господарських комплексів, орієнтованих на отримання додаткових вартостей природно-ресурсного походження; проектних компанії відповідної сек’юретизованої корпоративної фінансової ланки проектного управління, за типом корпоративних чи пайових інститутів спільного інвестування, із залученням державних, регіональних і місцевих владних структур, бізнес-корпорацій, територіальних громад й органів місцевого самоврядування; модель розбудови територіальних муніципальних утворень на засадах гармонізованої взаємодії суб’єктів господарювання, корпоративної системи управління природокористуванням, де головним визначається природно-господарський комплекс, що перебуває у зоні інтересів та впливу територіальної громади;
надано пропозиції щодо інституціоналізації процесу капіталізації природних ресурсів у фінансовому просторі, зокрема запропоновано: з позицій концептуального бачення інституціонального середовища капіталізації природних ресурсів в Україні у якості найбільш привабливого формату фінансових інститутів, які об’єктивують інституціональне середовище, визначити інститути спільного інвестування; забезпечити оформлення прав власності на природні ресурси із відповідною специфікацією, з метою підвищення ролі активів в системі глобальних обмінів, а також підвищення рівня їх мобільності та віддачи в системі глобальних обмінів; сформувати нову «укладку активів на території», з позицій побудови диверсіфікованих матриць капіталізації, пулів активів та інвестиційного середовища у цілому; нормативно закріпити поняття територіальний природо-ресурсний актив, як такої сукупності ресурсів, котрі розміщені на певній території, здатні генерувати дохід та дозволяють досягти очікуваного ефекту при їх використанні; інституційнірамки, що забезпечують ефективний перерозподілресурсіввід неефективнихкористувачівдо більш ефективнихіз забезпеченнямстимулівдля неформальноїекономічної діяльності; напрями інституціонального забезпечення принципу відповідального інвестування; пропозиції щодо інституціонального забезпечення процедури згоди між найкрупнішими фінансовими та інвестиційними інституціями держави стосовно розподілу капіталу серед тих компаній та учасників ринку, які працюють на сталій основі;
запропоновано механізми та інструменти капіталізації природних ресурсів на засадах визначення категорії «територіальний капітал» як вартості активів, що знаходяться на даній території, здатних приносити дохід, у тому числі природних ресурсів, що функціонують як джерело доходів. Зокрема визначено напрями використання фінансових інструментів управління природними ресурсами у контексті посилення впливу на процеси розробки, прийняття і реалізації рішень щодо використання природних ресурсів, включаючи методи регулювання територіального фінансового простору; регулювання зовнішніх виходів і зв’язків з іншими системами, фінансові важелі, інформаційне забезпечення, тощо.

В рамках НДР«Комплексна економічна оцінка природних ресурсів»:

визначено з позицій системних аспектів використання комплексноїекономічної оцінки природного капіталу базові підходи до включення такої оцінки в системно-логістичний ланцюг природокористування відповідно ідеологемі і завданням сталого розвитку національного господарства через створення гнучкої системи управління природними ресурсами;
запропоновано в системі комплексної оцінки природних ресурсів враховувати емерджментну екосистемність природного капіталу, фактори формування природно-ресурсної та похідних від неї видів ренти, інституціональні та організаційні аспекти розбудови муніципальної системи управління природокористуванням та удосконалення відповідних відносин власності кластерно-корпоративного підходу та принципів державно-приватного партнерства, фактор та системні наслідки капіталізації природних активів в ланцюгах природокористування з використанням резидентних структур для трансформації природних активів у інші форми мобільного капіталу засобами фінансоміки.

В рамках НДР«Управління природними ресурсами: просторові аспекти»:

запропоновано стратегічну модель управління природокористуванням в ринкових умовах господарювання в рамках просторового соціально-економічного розвитку, що базується на корпоративній системі управління за участю бізнес-структур, територіальної громади, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
удосконалено наукові положення щодо модернізації системи управління природними ресурсами в частині розбудови просторової-орієнтованої інноваційної корпоративної економіки на принципах екологічного менеджменту, «зеленої» та «синьої» економіки.

В рамках НДР «Інституціоналізація відносин суб’єктів використання природних ресурсів в Україні»:

визначено тенденції щодо створення умов самовідтворення природних ресурсів. Отримали подальший розвитокбазові положення національної концепції сталого розвитку у контексті розкриття принципів “зеленої” та “синьої” економіки в частині оцінки природних ресурсів як джерела вартостей, а також забезпечення умов для підвищення капіталізації ресурсів та справедливого розподілу доходної частини від їх використання, з визначенням фінансової складової раціонального природокористування, зокрема через сек‘юритизацію базових природних активів;
розкрито теоретико-методологічні засади корпоративного управління природокористуванням в Україні з врахуванням ресурсної специфіки. Набули подальшого розвитку напрями щодо корпоратизації управління природними ресурсами в рамках упорядкування принципів взаємодії влади бізнесу та громади певних територій;
визначено пріоритетні напрями інституціоналізації природоресурсних відносин;
запропоновано інноваційну кластерно-корпоративну форму господарювання щодо використання природних ресурсів, що є найбільш адекватною українським інституційним умовам в частині ефективності господарювання і здатну ефективно поєднати принципи “зеленої” та “синьої” економіки в єдиному інституціональному середовищі природокористування з територіальною диференціацією простору України;
обґрунтовано методологічні засади комплексної оцінки природних ресурсів. Уперше запропоновано комплексну оцінку природних ресурсів проводити з позиції врахування фактору капіталізації, як ступені залучення їх в ринковий процес в якості джерела прибутку на засадах використання відповідних організаційних, фінансових та інших механізмів;
визначено напрями капіталізації природних ресурсів. Встановлено пріоритетні фактори капіталізації: кількісні параметри природного ресурсу та його якісні ознаки, як джерела капіталу; наявність технічних можливостей для використання та експлуатаційні витрати виробництва; інституціональні характеристики, включаючи належність до певної форми власності, можливість зміни форми власності, або ж форми управління; ринкова капіталізація компанії – власника; регіон розташування та наявність територіальних преференцій; якість фіскальної політики держави щодо ресурсокористування; наявність сукупності можливостей, включаючи інституціональні, інфраструктурні, для фінансизації та сек’юритизації природних ресурсу тощо.